Саундекс
Алгоритм саундекс[1] (англ. Soundex) — фонетичний алгоритм для індексації назв за вимовою в англійській мові. Він встановлює однакове представлення омофонів, що спрощує їх пошук, попри неточності в написанні. Алгоритм переважно кодує приголосні звуки, голосні опускаються, крім першої букви. Саундекс — найвідоміший з усіх фонетичних алгоритмів (частково через те, що доступний у популярних СКБД, таких як DB2, PostgreSQL,[2] MySQL,[3] Ingres, MS SQL[4] і Oracle[5]), та часто використовується (неправильно) як синонім до «фонетичного алгоритму». Удосконалення саундексу є основою для багатьох сучасних фонетичних алгоритмів. ІсторіяСаундекс розробили Роберт Рассел (англ. Robert C. Russell) і Маргарет Оделл (англ. Margaret King Odell)[6] і запатентували у 1918 і 1922.[7] Так званий американський саундекс, використовувався в 1930-х для ретроспективного аналізу переписів населення США від 1890 до 1920 року. Саундекс став відомим у 60-х роках XX століття, коли він став темою кількох статей в журналах Асоціації обчислювальних машин Communications of the ACM і Journal of the ACM[en], а особливо, коли був описаний Дональдом Кнутом в монографії «Мистецтво програмування». Сучасні правила саундексу, які застосовує уряд США, розробляє та підтримує Національне управління архівів та документації (англ. NARA).[8] Опис алгоритмуНижче продемонстрований американський саундекс. Саудекс-код складається з букви й трьох числових розрядів: першу літеру імені й цифри кодування наступних приголосних. Подібні приголосні мають одні й ті ж цифри, так, наприклад, губні приголосні B, F, P, V кодуються номером 1. Голосні можуть вплинути на кодування, але не кодуються, окрім першої літери.
Використання цього алгоритму з «Robert» і «Rupert» поверне рядок «R163», а «Rubin» дає «R150». «Ashcraft» і «Ashcroft» дає на виході «A261». Варіанти саундексАналогічний алгоритм, званий «зворотним саундексом» має як префікс останню літеру замість першої. NYSIIS алгоритм був введений у Ідентифікаційній та інформаційній системі штату Нью-Йорк у 1970 році, як поліпшення алгоритму саундекс. NYSIIS підтримує, на відміну від саундексу, відносну позицію голосних. Саундекс Дейча-Мокотоффа (Д-М-Саундекс) було розроблено в 1985 році генеологістом Gary Mokotoff, а потім поліпшено Randy Daitch через проблеми з якими зіткнулися при спробі застосувати саундес Рассела для євреїв з німецькими або слов'янськими прізвищами. Д-M-Саундекс іноді називають «єврейської саундексом» або «саундексом Східної Європи», хоча автори й перешкоджали використанню цих назв. Алгоритм Д-M-Саундекс може повернути до 32 окремих фонетичних кодувань для одного імені. Результати Д-M-Саундекс повертає в числовому форматі між 100000 і 999999. Цей алгоритм є набагато складнішим, ніж саундекс Рассела. Як відповідь на недоліки в алгоритмі саундекс, Лоуренс Філіпс розробив алгоритм метафон в 1990 році. Філіпс розробив поліпшений метафон в 2000 році, який він назвав подвійним метафоном. Подвійний метафон включає в себе набагато більший набір правил кодування, ніж його попередник, і повертає первинний і вторинний код для обліку різних вимов одного слова англійською мовою. Див. такожПримітки
Посилання |