Сейто-Мару

Історія
Японія
Назва:	Сейто-Мару SS Chengtu
Власник:	Урядова інституція Японії China Navigation Co. Ltd.
Будівник:	верф Dunlop, Bremner & Co. Ltd. у Глазго
Будівельний номер:	278
Спуск на воду:	28 лютого 1914
Завершений:	1914
Доля:	26 жовтня 1944 загинуло від підриву на міні у Макассарській протоці
Основні характеристики
Тип:	вантажне
Тоннаж:	2219 GRT
Довжина:	87 м
Ширина:	13,4 м
Двигуни:	1 парова машина потрійного розширення, 139 к.с. (на гвинті)
Швидкість:	10

26.10.44

class=notpageimage|

Район загибелі Сейто-Мару

Сейто-Мару — транспортне судно, яке під час Другої світової війни брало участь у операціях японських збройних сил на Тихому океані.

Судно спорудили як SS Chengtu в 1914 році на британській верфі Dunlop, Bremner & Co. Ltd. у Глазго для компанії China Navigation Co. Ltd.

В 1940-му судно реквізували для потреб британського Воєнного міністерства. На момент нападу Японії воно знаходилось в Гонконгу, де було затоплене 25 грудня 1941-го перед падінням цієї бази.

В подальшому японці підняли корабель та використовували його під назвою «Сейто-Мару». Є відомості, що восени 1943-го воно працювало на півночі Японського архупелагу.

Не пізніше літа 1944-го судно прибуло до Південно-Східної Азії – відомо, що 1 – 6 серпня воно прослідувало в конвої з Балікпапану (центр нафтовидобувної промисловості на сході Борнео) до Сурабаї (головна база на сході острова Ява).

26 жовтня 1944-го «Сейто-Мару» знаходилось у Макассарській протоці біля південно-східного завершення острова Борнео, де підірвалось на міні та затонуло. Мінування провели австралійські гідролітаки «Каталіна», що вилітали з Дарвіну та перед рейсом до Борнео провадили дозаправку від американської плавбази USS Tangier поблизу острова Моротай (тут десант союзників висадився у вересні 1944-го).^{[1][2][3][4][5]}