Сент-Етьєнн-де-Мер-Морт

Сент-Етьєнн-де-Мер-Морт; Saint-Étienne-de-Mer-Morte
Країна	Франція
Регіон	Пеї-де-ла-Луар
Департамент	Атлантична Луара
Округ	Нант
Кантон	Машкуль
Код INSEE	44157
Поштові індекси	44270
Координати	46°55′50″ пн. ш. 1°44′29″ зх. д.H G O
Висота	9 - 47 м.н.р.м.
Площа	27,33 км²
Населення	1742 (01.01.2021)
Густота	63,74 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Manuella Pelletier-Sorin; 2020-2026
	Офіційна сторінка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сент-Етьєн (значення).

Сент-Етьє́нн-де-Мер-Морт (фр. Saint-Étienne-de-Mer-Morte) — муніципалітет у Франції, у регіоні Пеї-де-ла-Луар, департамент Атлантична Луара. Населення — 1742 особи (01.01.2021)^[1].

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 380 км на південний захід від Парижа, 35 км на південний захід від Нанта.

Демографія

Динаміка населення (INSEE^[3] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[4]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

602

103

70

157

181

87

4

Жінки

622

123

66

156

120

137

20

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
4	85 +	20
21	80-84	33
37	75-79	37
8	70-74	50
21	65-69	17
17	60-64	8
45	55-59	33
74	50-54	25
45	45-49	54
21	40-44	45
54	35-39	45
45	30-34	33
37	25-29	33
37	20-24	25
33	15-20	41
33	10-14	41
33	5-9	41
37	0-4	41

Економіка

2010 року серед 913 осіб працездатного віку (15—64 років) 736 були активними, 177 — неактивними (показник активності 80,6%, у 1999 році було 70,1%). З 736 активних мешканців працювало 676 осіб (361 чоловік та 315 жінок), безробітними було 60 (29 чоловіків та 31 жінка). Серед 177 неактивних 42 особи були учнями чи студентами, 88 — пенсіонерами, 47 були неактивними з інших причин^[5].

У 2010 році у муніципалітеті числилось 602 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 1544,5 особи, медіана доходів виносила 15 287 євро на одного особоспоживача^[6].

Сусідні муніципалітети

Поль	Ла-Марн	Ла-Лімузіньєр
Ла-Гарнаш (Вандея)	Пн	Коркуе-сюр-Лонь
	Зх Сент-Етьєнн-де-Мер-Морт Сх
	Пд
Фруафон (Вандея)		Тувуа

Галерея зображень

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сент-Етьєнн-де-Мер-Морт

Посилання

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Атлантична Луара

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Saint-Étienne-de-Mer-Morte sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Франція» Портал «Географія»

[popleg2021-1] а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.

[2] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[3] Saint-Étienne-de-Mer-Morte sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією

[4] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[5] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)

[6] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]