Сен-Ілер-де-ла-Ноай

Сен-Ілер-де-ла-Ноай; Saint-Hilaire-de-la-Noaille
Країна	Франція
Регіон	Нова Аквітанія
Департамент	Жиронда
Округ	Лангон
Кантон	Ла-Реоль
Код INSEE	33418
Поштові індекси	33190
Координати	44°36′07″ пн. ш. 0°00′09″ сх. д.H G O
Висота	39 - 130 м.н.р.м.
Площа	11,45 км²
Населення	378 (01.01.2021)
Густота	33,01 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Didier Lecourt; 2020-2026

Сен-Іле́р-де-ла-Ноа́й (фр. Saint-Hilaire-de-la-Noaille) — муніципалітет у Франції, у регіоні Нова Аквітанія, департамент Жиронда. Населення — 378 осіб (01.01.2021)^[1].

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 510 км на південь від Парижа, 55 км на південний схід від Бордо.

Демографія

Динаміка населення (INSEE^[3] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[4]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

168

40

4

52

48

20

4

Жінки

184

44

20

64

40

16

0

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
4	85 +	0
4	80-84	4
0	75-79	4
8	70-74	8
8	65-69	0
16	60-64	16
16	55-59	4
4	50-54	12
12	45-49	8
28	40-44	12
8	35-39	28
12	30-34	12
4	25-29	12
0	20-24	8
4	15-20	12
4	10-14	4
20	5-9	24
16	0-4	16

Економіка

2010 року серед 250 осіб працездатного віку (15—64 років) 169 були активними, 81 — неактивною (показник активності 67,6%, у 1999 році було 64,1%). З 169 активних мешканців працювало 156 осіб (75 чоловіків та 81 жінка), безробітними було 13 (9 чоловіків та 4 жінки). Серед 81 неактивної 23 особи були учнями чи студентами, 21 — пенсіонерами, 37 були неактивними з інших причин^[5].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 143 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 368,5 особи, медіана доходів виносила 17 599 євро на одного особоспоживача^[6]

Сусідні муніципалітети

Лубан		Рокбрюн
Сен-Сев	Пн	Фоссез-е-Балессак
	Зх Сен-Ілер-де-ла-Ноай Сх
	Пд
Ла-Реоль	Монтагуден	Монгозі

Посилання

Сен-Ілер-де-ла-Ноай на сайті французького Національного інституту географії

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Жиронда

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Évolution de la population de la commune sur le site de l'INSEE, consulté le 27 janvier 2010., наведено за французькою вікіпедією
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[popleg2021-1] а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.

[2] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[3] Évolution de la population de la commune sur le site de l'INSEE, consulté le 27 janvier 2010., наведено за французькою вікіпедією

[4] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[5] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)

[6] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]