Сини Вітчизни
Жанр	драма
Режисер	Латіф Файзієв
Сценарист	Сарвар Азімов Микола Рожков
У головних ролях	Людмила Хитяєва Ієва Мурнієце
Оператор	Олександр Григор'єв
Художник	Наріман Рахімбаєв
Кінокомпанія	«Узбекфільм»
Тривалість	90 хв.
Країна	СРСР
Рік	1968
IMDb	ID 0170646

«Сини Вітчизни» — радянський художній фільм-драма 1968 року режисера Латіфа Файзієва, знятий на кіностудії «Узбекфільм».

Фільм-триптих з трьох новел: «Люди однієї долі», «Брехня», «Істина» — розповідь різних людей про одну й ту ж подію.

В середині 1960-х років проходить виставка картин намальованих в німецьких концтаборах в'язнями. На одному з портретів вчителька Олена Салімова впізнає свого чоловіка Іскандера. Організатор виставки німець з ФРН Йоганн Культшер запевняє її, що на портреті зовсім інша людина — ув'язнений № 12128 єврей Марк Гельц, відомий гамбурзький художник-графік, який загинув у концтаборі, — це його автопортрет, і в особовій справі ув'язненого є його фотографія.

Олена їде в ФРН, щоб зустрітися з жінкою від якої отримана фотографія — Хільдою ​​Гайнц, яка працювала фотографом в концтаборі Шпільхаузен. У неї виявляється картина у тому ж стилі, що і автопортрет, підписана «Іскандер Салімов»… Хільда ​​розповідає свою версію подій, що відбулися тоді. Потім на Олену виходить колишній мулла концтабору — його історія прояснює те, що трапилося в таборі, але не до кінця, і тільки розмова з колишнім в'язнем табору дозволяє встановити істину.

• Режисер — Латіф Файзієв
• Сценаристи — Сарвар Азімов, Микола Рожков
• Оператор — Олександр Григор'єв
• Художник — Наріман Рахімбаєв

• Сини Вітчизни на сайті IMDb (англ.)