|
Скелет людини
  Скеле́т люди́ни або кістя́к люди́ни (лат. Sceleton) — це тверда структура, утворена сукупністю кісток. Служить опорою людського тіла. При народженні скелет людини містить близько 300 кісток; до досягнення дорослого віку кількість кісток зменшується приблизно до 206, за рахунок зрощення низки дрібних кісток. Однак в цілому кількість кісток залежить від анатомічних особливостей, наприклад, в окремих людей наявна більша, ніж звичайно, кількість ребер чи хребців. Маса скелета, в середньому, становить близько 20 % від загальної маси тіла. Остеологія — наука про кістки. Функції скелетаСкелет виконує такі функції:
Класифікація кістокРозрізняють кістки: непарні (розміщені по середній лінії тіла) та парні (розміщені з обох сторін відносно середньої лінії тіла). За іншою класифікацією, кістки поділяють на:
Первинні та вторинні кісткиПервинні кістки — це структури, що утворюються безпосередньо із сполучної тканини. До первинних відносять кістки лицьового відділу черепа та даху черепа. Вторинні кістки — це структури, що проходять сполучнотканинну, хрящову та кісткову стадії. До них належать кістки основи черепа, корпусу та кінцівок. Розрізняють два основні типи осифікації (формування кісткової тканини):
За часом появи в онтогенезі ядра скостеніння поділяють :
Будова скелетаСкелет людини складається з 3 частин: скелету голови (черепа), тулуба та кінцівок. До складу скелету тулуба відносяться хребет та грудна клітка. В склад скелету кінцівок входять верхні та нижні кінцівки, а також їхні пояси.[1] Скелет голови (череп)Череп людини (лат. Cranium) складається з 2 відділів: мозковий (лат. Neurocranium) — утворений 8 кістками (парні скроневі та тім'яні кістки, непарні лобова, потилична, клиноподібна та решітчаста:
лицьовий (лат. Viscerocranium) — утворений 15 кістками (парні верхньощелепні, носові, слізні, виличні, піднебінні, нижньоносові, а також непарні нижньощелепна, леміш, під'язикова):
Потилична кістка має великий потиличний отвір (лат. Foramen Magnum), через який порожнина черепа з'єднана із спинномозковим каналом (лат. Canalis spinalis). У скроневій кістці є отвір зовнішнього слухового проходу. У кістках основи черепа є також дрібні отвори, через які проходять черепно-мозкові нерви, та кровоносні судини. Скелет тулубаСкелет тулуба людини складається з 2 частин — хребет (лат. Columna vertebralis) та грудна клітка (лат. Thorax). Грудна клітка складається з: Хребет людини утворений 33-34 хребцями, поділеними на 5 відділів:
Кожен хребець складається з тіла (Corpus) та дуги (Arcus), але винятком є Атлант- 1-й хребець шийного відділу, у якого відсутнє тіло (тобто має атипову будову), від якої відходять декілька відростків. Тіло хребців і дуги складають хребцеві отвори, які утворюють хребетний канал (Canalis spinalis), де міститься спинний мозок. Хребці з'єднуються між собою за допомогою волокнистого хряща, що надає хребту гнучкості та еластичності. Грудна клітка утворена ребрами та грудниною. Людина має 12 пар ребер, з яких перші 7 пар з'єднані безпосередньо з грудниною, наступні 3 прикріплюються до хрящів вищих ребер, а останні 2 пари розташовані вільно. Груднина розташована попереду грудної клітки і виконує важливу функцію — скріплює ребра між собою. Скелет кінцівокЛюдина має 2 пари кінцівок — пару верхніх та пару нижніх. Верхні кінцівки називаються руками, а нижні — ногами. Скелет верхніх кінцівок складається з 2 частин: 
Зап'ястя (Carpus) складається з восьми кісток (Ossa carpi):
П'ясток має п'ять метакарпальних кісток (Ossa metacarpi, під номером I—V).
Скелет нижніх кінцівок складається з 2 частин: 
Заплесно (Ossa tarsi):
П'ять кісток плесна (Ossa metatarsi, пронумеровані I—V)
Хвороби скелетуХребет природно має 4 вигини — шийний та поперековий відділи спрямовані вперед, а грудний та крижовий назад. Але в молодому віці хребет має здатність викривлятись. Серед поширених хвороб хребта виділяють: До хвороб скелету також відносять:
Примітки
Література
|
