Собор Апостолів (Білгород-Київський)
Собо́р святи́х Апо́столів або собо́р Двана́дцяти Апо́столів — кам'яний кафедральний храм в Білгороді-Київському, побудований ймовірно Петром Милонігом в 1195—1197 роках з ініціативи князя Рюрика Ростиславича. Видатна пам'ятка давньоруської архітектури[1]. Собор св. Апостолів був побудований в дитинці Білгорода-Київського на місці згорілої дерев'яної церкви[2]. Замовником будівництва став князь Рюрик Ростиславич, що влаштувався тут в кінці XII століття і почав велике будівництво. Собор св. Апостолів був великим шестистовповим храмом і був кафедральною церквою Білогородського вікаріатства. Собор мав прямокутну будову, довжину 26,1 м, ширину — 19,2 м. На сході він завершувався трьома апсидами, а внутрішній простір ділився шістьма стовпами на три нефи. Зовнішні сторони стін були розчленовані профільованими пілястрами. Собор вінчали три куполи. Усередині стіни й склепіння були розписані золотофонними фресками, а підлога була покрита різноколірними майоліковими плитами. Під час розкопок було віднайдено фундаменти храму, підлоги, частково стіни та інші конструкції[3]. Поруч із храмом св. Апостолів археолог В. В. Хвойка виявив залишки ще одного великого храму, який досліджувався вже в 1968—1969 роках Б. О. Рибаковим. Див. такожПримітки
Література
|