Сперкач Валентин Микитович

Зовнішні відеофайли
	Валентин Сперкач та Сергій Лисецький про фільм «Кубанські козаки»

Валентин Сперкач
Валентин Сперкач
Дата народження	7 листопада 1939 (85 років)
Місце народження	Київ, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Громадянство	УРСР→ Україна
Професія	режисер-документаліст
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Член у	Національна спілка кінематографістів України
Дружина	Ліна Сперкач-Чабанівська
Нагороди та премії

Валентин Микитович Сперкач (7 листопада 1939(1939-11-07) , Київ ) — український режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв України (1982). Член Національної Спілки кінематографістів України. Лауреат премії ім. Я. Галана (1982), Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1986), лауреат Літературної премії імені Михайла Чабанівського^[1].

Життєпис

Валентин Сперкач народився 7 листопада 1939 р. у Києві в родині службовця. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1967). Навчався у майстерні режисера-документаліста Володимира Павловича Небери, закінчив курс дипломною роботою «У пошуках скарбів» за однойменною книжкою Івана Шаповала, присвяченою видатному історикові, дослідникові запорозького козацтва Дмитру Яворницькому^[2].

З 1969 року працює на «Укркінохроніці».

Керував секцією кіно при товаристві «Україна».

Сім'я

Дружина — Ліна Сперкач-Чабанівська, старша донька українського письменника та журналіста Чабанівського Михайла Івановича^[3].

Фільмографія

1968 — «У пошуках скарбів» (співавтор сценарію)^[4]
1968 — «Реакціометр Келлера» (Документальна кінохроніка)^[5]
1968 — «Капрійські мальви»^[6]
1969 — «Антеї української науки»^[4]
1970 — «Олесь Гончар»
1970 — «Україна, ЕКСПО-70»
1970 — «Живий камінь»^[4]
1971 — «Брати Гетьмани»
1971 — «Україна, земля наша»^[4]
1971 — «Шляхом миру і співробітництва»
1971 — «Влада Діоніса»^[4]
1972 — «Іван Кочерга»
1972 — «Ми будуємо»
1973 — «Хроніка однієї прем'єри»
1974 — «Гребля дружби на Євфраті»
1974 — «Глибина»
1974 — «Україна – дружба»^[4]
1975 — «Народження вогню» (автор сценарію)
1975 — «Місто, що крокує у завтра»
1975 — «Зустріч студентів соціалістичних країн»
1975 — «Марокко. Роздуми в дорозі»
1977 — «Ти пам'ятаєш, товаришу?» (автор сценарію)
1978 — «Обличчям до небезпеки»
1978 — «Повинен жити»
1978 — «Крутовики»
1979 — «Золотий вересень возз'єднання»
1980 — «Крутовики» (Диплом і приз Всесоюзного огляду-конкурсу фільмів, Ярославль, 1981)
1980 — «Командарми індустрії» (співавтор сценарію; Приз XV Всесоюзного кінофестивалю, Таллінн, 1982)
1982 — «Знайомтесь, Радянська Україна»
1982 — «Добридень, краю мій»^[7]
1982 — «Земля моїх предків»
1983 — «Головуючий корпус» (Спеціальний приз Всесоюзного кінофестивалю, Київ, 1984)
1984 — «Ой верше мій, верше…»^[8]
1985 — «Стратеги науки»
1989 — «Тарас» (співавтор сценарію з В. Костенком)
1991 — «Христос воскрес» (співавтор сценарію)
1992 —

«Кубанські козаки. А вже літ двісті»^[9]^[10]

1994 — «Невідомий Перл-Гарбор під Полтавою»
1999 — «І дарована їм нагорода»^[11]
2013 — «Запорожці за Дунаєм»

Література

Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С148;
Митці України. К., 1992. — С.547—548;
Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.556;
УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С. 1273;
Шевченківські лауреати: 1962–2001. К., 2001. — С510-511.

Примітки

↑ Український ГОЛОС. Ювілей Патріарха української документалістики (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
↑ Життя i фільми Валентина Сперкача
↑ Свято з присмаком волі. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017. [Архівовано 2017-08-18 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Кінолітопис. Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів і кіно- і телесюжетів (1966–1975) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
↑ Центр міської історії Центрально-Східної Європи «Реакціометр Келлера». Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
↑ Movie documents. «Капрійські мальви»^{[недоступне посилання]}
↑ Movie documents. «Добридень, краю мій». Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017. [Архівовано 2017-08-18 у Wayback Machine.]
↑ Movie documents. «Ой верше мій, верше…»^{[недоступне посилання]}
↑ Кубанські козаки (1992) на сайті Гуртом
↑ Сюндюков, Ігор (1 лютого 2012). Українці з незламаним хребтом. Газета «День», №16, (2012) (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
↑ Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017. [Архівовано 2017-08-18 у Wayback Machine.]

Посилання

Сперкач Валентин Микитович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 916.
Валентин Сперкач у соцмережі «Facebook»
Національна спілка кінематографістів України: Валентин Сперкач [Архівовано 31 січня 2016 у Wayback Machine.]
Кубанські козаки на YouTube

Біографії Український кінематограф Україна

[1] Український ГОЛОС. Ювілей Патріарха української документалістики (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.

[2] Життя i фільми Валентина Сперкача

[3] Свято з присмаком волі. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017. [Архівовано 2017-08-18 у Wayback Machine.]

[Кінолітопис-4] а ^б ^в ^г ^д ^е Кінолітопис. Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів і кіно- і телесюжетів (1966–1975) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.

[5] Центр міської історії Центрально-Східної Європи «Реакціометр Келлера». Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.

[6] Movie documents. «Капрійські мальви»^{[недоступне посилання]}

[7] Movie documents. «Добридень, краю мій». Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017. [Архівовано 2017-08-18 у Wayback Machine.]

[8] Movie documents. «Ой верше мій, верше…»^{[недоступне посилання]}

[9] Кубанські козаки (1992) на сайті Гуртом

[10] Сюндюков, Ігор (1 лютого 2012). Українці з незламаним хребтом. Газета «День», №16, (2012) (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.

[11] Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017. [Архівовано 2017-08-18 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]