Стежачий капіталізм (англ. surveillance capitalism) — термін, запроваджений 2014 року психологинею Шошаною Зубофф на позначення різновиду капіталістичної системи, що базується на зборі особистих даних користувачів для отримання інформації про їхню поведінку та подальшого аналізу цих даних з метою створення поведінкових прогнозів, які використовуються для отримання прибутку.

Через постійний економічний тиск капіталізм усе більше зосереджується на посиленні збору даних і їхньому подальшому аналізі. Це може мати суттєві наслідки для суспільства та приватності його членів, які сьогодні дуже вразливі. У той же час це може приносити користь суспільству у вигляді оптимізації соціальних процесів (наприклад, створення «розумних міст») чи поліпшення існуючих і створення нових послуг.^[1]

Стежачий капіталізм не є єдиною формою інформаційного капіталізму та не єдиним можливим сценарієм розвитку. Однак завдяки швидкості накопичення капіталу він став базовою моделлю інформаційного капіталізму.^[2]

У 2014 році Шошана Зубофф у своєму есе «A Digital Declaration: Big Data as Surveillance Capitalism» визначила дані, зібрані шляхом спостереження, як «стежачі активи» (surveillance assets). Вони залучають значний капітал і інвестиції, названі «стежачим капіталом» (surveillance capital). На основі цього вона охарактеризувала стежачий капіталізм як «радикально екстрактивну форму інформаційного капіталізму».^[3]

Вона назвала Google піонером стежачого капіталізму, порівнюючи його з компаніями Ford та General Motors, які у XX столітті впровадили масове виробництво та управління, кероване професійним менеджментом.^[2]

Зубофф критикує цю нову форму інформаційного капіталізму за те, що вона намагається передбачити й модифікувати людську поведінку задля отримання прибутку та утримання домінантної позиції на ринку.^[4] Недостатність регулювання в цій галузі дозволяє корпораціям самостійно вирішувати, які дані збирати, як їх збирати та як використовувати.^[4]

Зубофф також зауважує, що ці практики збору даних більше не є винятковою ознакою великих інтернет-компаній, але стали інтегральною частиною діяльності нових інтернет-стартапів.

Стежачий капіталізм переважно впливає на рекламу на вебсайтах чи в соціальних мережах. Компанії, що пропонують рекламні місця, намагаються утримати користувачів на своїх платформах якомога довше, використовуючи знання людської психології. IT-компанії, які спеціалізуються на зборі даних, класифікують користувачів за групами та передбачають їхню поведінку.^[5]

Збір персональних даних часто суперечить принципам захисту приватності через відсутність контролю над прозорістю процесу, типами зібраних даних та їхнім подальшим використанням.^[5]

IT-компанії нерідко використовують дані для передбачення та маніпулювання поведінкою користувачів, що призводить до непропорційних прибутків.^[5]

Сучасна економічна система, орієнтована на безкінечний економічний ріст, за допомогою таргетованої реклами, створеної на основі персональних даних, може штучно формувати нові потреби, що негативно впливає на сталий розвиток.^[5]

• Zuboff, Shoshana (2018). Das Zeitalter des Überwachungskapitalismus (нім.). Berlin: Campus Verlag. ISBN 9783593509303.