Стискна теорема (теорема про двох поліцейських, англ. squeeze theorem) — теорема в математичному аналізі про границю функції, яка «затиснута» між двома іншими функціями, що мають рівні границі.

Теорема про стиснення також відома під назвами як теорема про двох поліцейських, теорема про двох карабінерів і теорема про двох жандармів. Інтерпретація полягає в тому, що якщо двоє поліцейських супроводжують п’яного ув’язненого між собою, і обидва офіцери йдуть до камери, то незалежно від того як коливається ув’язнений, він все одно опиниться в камері.

• Функції g і h називають верхньою та нижньою межами f відповідно.
• Тут ${\displaystyle x_{0}}$ не мусить бути внутрішньою точкою множини ${\displaystyle A}$.
• Схоже твердження справедливе і при ${\displaystyle x\to +\infty }$ або ${\displaystyle x\to -\infty }$.

Проведемо доведення із використанням означення границі функції в точці за Коші, тобто нам потрібно довести, що для кожного дійсного ${\displaystyle \varepsilon >0}$ існує дійсне ${\displaystyle \delta >0}$ таке, що для всіх ${\displaystyle x\in A\cap (x_{0}-\delta ,x_{0}+\delta )\setminus \{x_{0}\}}$ виконується ${\displaystyle |f(x)-a|<\varepsilon }$. Тобто,

${\displaystyle \forall \varepsilon >0\ \exists \,\delta >0:\forall x\in A\cap (x_{0}-\delta ,x_{0}+\delta )\setminus \{x_{0}\}\ |f(x)-a|<\varepsilon .}$.

З того, що

${\displaystyle \lim _{x\to x_{0}}g(x)=a}$

випливає, що

і з того, що

${\displaystyle \lim _{x\to x_{0}}h(x)=a}$

випливає, що

Також маємо, що

${\displaystyle g(x)\leqslant f(x)\leqslant h(x)}$,

звідси

${\displaystyle g(x)-a\leqslant f(x)-a\leqslant h(x)-a}$ ${\displaystyle \forall x\in A}$.

Покладемо ${\displaystyle \delta :=\min\{\delta _{1},\delta _{2}\}}$. Тоді, для всіх ${\displaystyle x\in A\cap (x_{0}-\delta ,x_{0}+\delta )\setminus \{x_{0}\}}$, поєднавши (1) та (2), отримаємо

${\displaystyle -\varepsilon <g(x)-a\leqslant f(x)-a\leqslant h(x)-a<\varepsilon ,}$

${\displaystyle -\varepsilon <f(x)-a<\varepsilon ,}$

що й треба було довести.

Границю

${\displaystyle \lim _{x\to 0}x^{2}\sin({\tfrac {1}{x}})}$

неможливо встановити через закон

${\displaystyle \lim _{x\to a}(f(x)\cdot g(x))=\lim _{x\to a}f(x)\cdot \lim _{x\to a}g(x),}$

бо

${\displaystyle \lim _{x\to 0}\sin({\tfrac {1}{x}})}$

не існує.

Однак, з визначення синуса,

${\displaystyle -1\leq \sin({\tfrac {1}{x}})\leq 1.\,}$

Випливає, що

${\displaystyle -x^{2}\leq x^{2}\sin({\tfrac {1}{x}})\leq x^{2}\,}$

З того, що ${\displaystyle \lim _{x\to 0}-x^{2}=\lim _{x\to 0}x^{2}=0}$, за стискною теоремою, ${\displaystyle \lim _{x\to 0}x^{2}\sin({\tfrac {1}{x}})}$ повинен бути 0.

Напевно найвідоміші приклади знаходження границь через теорему затискання — це доведення того, що

${\displaystyle {\begin{aligned}&\lim _{x\to 0}{\frac {\sin x}{x}}=1,\\[10pt]&\lim _{x\to 0}{\frac {1-\cos x}{x}}=0.\end{aligned}}}$

Перша границя випливає з використання стискної теореми і того факту, що

${\displaystyle \cos x\leqslant {\frac {\sin x}{x}}\leqslant 1}$

для x досить близького, але не рівного 0. Правильність якого для додатного x можна побачити за допомогою геометричних міркувань (див. рисунок), які також можна поширити на від’ємне x. Часто цю границю називають першою чудовою границею.

Друга випливає з теореми стиснення і того факту, що

${\displaystyle 0\leqslant {\frac {1-\cos x}{x}}\leqslant x}$

для x досить близького, але не рівного 0. Це можна отримати, замінивши ${\displaystyle \sin x}$ у попередньому факті на ${\displaystyle {\sqrt {1-\cos ^{2}x}}}$ і піднісши отриману нерівність до квадрату.

Ці дві границі використовуються для доведення того, що похідна синуса є косинус. На це спираються виведення похідних для інших тригонометричних функцій.

Можна показати, що

${\displaystyle ({\text{tg}}\,\theta )^{\prime }={\frac {1}{\cos ^{2}\theta }}=\sec ^{2}\theta .}$

На рисунку площа меншого з двох заштрихованих секторів круга дорівнює

${\displaystyle {\frac {\Delta \theta \sec ^{2}\theta }{2}}={\frac {\Delta \theta }{2\cos ^{2}\theta }}}$

оскільки радіус дорівнює ${\displaystyle {\frac {1}{\cos \theta }}}$, а дуга на одиничному колі має довжину Δθ. Аналогічно, площа більшого з двох заштрихованих секторів дорівнює

${\displaystyle {\frac {\Delta \theta \sec ^{2}(\theta +\Delta \theta )}{2}}={\frac {\Delta \theta }{2\cos ^{2}(\theta +\Delta \theta )}}.}$

Між секторами стиснутий трикутник, основою якого є вертикальний відрізок, який сполучає дві виділені на рисунку точки. Довжина основи трикутника дорівнює ${\displaystyle {\text{tg}}\,(\theta +\Delta \theta )-{\text{tg}}\,\theta }$, а висота — ${\displaystyle -1}$. Отже, площа трикутника дорівнює

${\displaystyle {\frac {{\text{tg}}\,(\theta +\Delta \theta )-{\text{tg}}\,\theta }{2}}.}$

З нерівностей

${\displaystyle {\frac {\Delta \theta }{2\cos ^{2}\theta }}\leqslant {\frac {{\text{tg}}\,(\theta +\Delta \theta )-{\text{tg}}\,\theta }{2}}\leqslant {\frac {\Delta \theta }{2\cos ^{2}(\theta +\Delta \theta )}}}$

випливає

${\displaystyle {\frac {1}{\cos ^{2}\theta }}\leqslant {\frac {{\text{tg}}(\theta +\Delta \theta )-{\text{tg}}\,\theta }{\Delta \theta }}\leqslant {\frac {1}{\cos ^{2}(\theta +\Delta \theta )}}}$

за умови Δθ > 0, а якщо якщо Δθ < 0, то нерівність перевертається. Оскільки перший і третій вирази прямують до ${\displaystyle {\frac {1}{\cos ^{2}\theta }}}$ при ${\displaystyle \Delta \theta \to 0}$, а середній вираз прямує до ${\displaystyle ({\text{tg}}\,\theta )^{\prime }}$, то це дає бажаний результат.

Стискна теорема також може використовуватися в багатовимірному аналізі. У цьому випадку функції g та h повинні обмежувати f в околі точки, що цікавить, і вона працює, лише тоді якщо функція f дійсно там має границю. Таким чином, у багатовимірному випадку цю теорему можна використовувати, щоб довести, що функція f має границю в точці, але її не можна використовувати, щоб довести відсутність границі в точці.

${\displaystyle \lim _{(x,y)\to (0,0)}{\frac {x^{2}y}{x^{2}+y^{2}}}}$

не можна знайти, взявши будь-які границі уздовж кривих, які проходять через точку ${\displaystyle (0,0)}$, але оскільки

${\displaystyle 0\leqslant {\frac {x^{2}}{x^{2}+y^{2}}}\leqslant 1}$,

${\displaystyle -\left|y\right\vert \leqslant y\leqslant \left|y\right\vert }$,

${\displaystyle -\left|y\right\vert \leqslant {\frac {x^{2}y}{x^{2}+y^{2}}}\leqslant \left|y\right\vert }$,

${\displaystyle \lim _{(x,y)\to (0,0)}-\left|y\right\vert =0}$,

${\displaystyle \lim _{(x,y)\to (0,0)}\left|y\right\vert =0}$,

${\displaystyle 0\leqslant \lim _{(x,y)\to (0,0)}{\frac {x^{2}y}{x^{2}+y^{2}}}\leqslant 0}$,

то за стискною теоремою

${\displaystyle \lim _{(x,y)\to (0,0)}{\frac {x^{2}y}{x^{2}+y^{2}}}=0}$.

Стискна теорема також справедлива для послідовностей як функцій цілого аргументу:

У цьому випадку її часто називають теоремою про три послідовності. Доведення схоже як і для функцій дійсного аргументу.

Нехай ${\displaystyle \varepsilon >0}$ задане. Згідно з умови теореми

${\displaystyle \exists n_{1}\in \mathbb {N} :\,\forall n\geqslant n_{1}\,\,l-\varepsilon <a_{n}}$,

${\displaystyle \exists n_{2}\in \mathbb {N} :\,\forall n\geqslant n_{2}\,\,c_{n}<l+\varepsilon }$.

Тоді для всіх ${\displaystyle n\geqslant n_{0}:=\max\{n_{1},n_{2}\}}$ маємо:

${\displaystyle l-\varepsilon <a_{n}\leqslant b_{n}\leqslant c_{n}<l+\varepsilon }$,

звідки випливає, що

${\displaystyle l-\varepsilon <b_{n}<l+\varepsilon }$,

що і треба було довести.

• Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2025. — 2391 с.(укр.)
• Банах С. Курс функціонального аналізу (лінійні операції). — К. : Радянська школа, 1948. — 216 с.(укр.)
• Банах С. Диференціальне та інтегральне числення = Rachunek różniczkowy i całkowy. — 2-е. — М. : Наука, 1966. — 436 с.(рос.)
• Березанський Ю. М., Ус Г. Ф., Шефтель З. Г. Функціональний аналіз : [укр.] = Functional Analysis, Vol. I, Kyiv : Institute of Mathematics, 2010. : [пер. з англ.] : підручник. — Л. : Видавець Чижиков І. Е., 2014. — С. 559. — (Університетська бібліотека). — ISBN 978-966-2645-12-5.
• Ляшко І.І., Ємельянов В.Ф., Боярчук О.К. Математичний аналіз. Частина 1. — К. : Вища школа, 1992. — 496 с. — ISBN 5-11-003757-4.(укр.)
• Дороговцев А. Я. Математичний аналіз. Частина 1. — К. : Либідь, 1993. — 320 с. — ISBN 5-325-00380-1.(укр.)
• Weisstein, Eric W. Стискна теорема(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.