Стоні — також накота, накода, ісґа, раніше — асінібойнАльберти — мова з дакотської підгрупи сіуанських мов.[1] Дакотські мови складають діалектний континуум, що складається з мов санте-сіссетон, янктон-янктонай (дакота), тетон (лакота), ассінібойн та стоні.[2]
Стоні є найбільш лінгвістично розбіжним з дакотських діалектів[3] і був описаний як «на межі стати окремою мовою». Стоні — єдиний сиуанський народ, який повністю живе в Канаді[2], а мовою стоні говорять п'ять груп в Альберті.[4][3]
Офіційні мовні опитування не проводились для жодної громади, де розмовляють стоні, але нею ймовірно розмовляють кілька тисяч людей, насамперед у громаді Морлі.[5]
Зв'язок з асінібойн
Найближчий мовний родич стоні — асінібойн.[6] Їх часто плутають один з одним через їх тісний історичний та мовний зв'язок, але вони взаємно не зрозумілі.[1] Стоні або розвинувся з асінібойна, або обидві мови розвинулися з одного загального мови-предка.[5][7]
Фонологія
На стоні було зроблено дуже мало мовної документації та описових досліджень. Однак варіанти стоні демонструють широку фонологічну схожість з деякими важливими розбіжностями.
Наприклад, такі фонеми зустрічаються в стоуні громади Морлі, якою розмовляють у резервації Морлі:
Для порівняння, ось ці фонеми характеризують стоні, якою розмовляють в Алексіс Накота Сіу, де підтримується загальний сиуанський тристоронній контраст[9] між рівними, аспірованими та викидними проривними:
Варто зауважити, що стоні Алексіс має інноваційну довжину голосних, що не зустрічається в інших дакотанських діалектах.[10] Алексіс стоні також має довгі і носові середні голосні звуки:[7]
Наступна таблиця показує деякі основні фонетичні відмінності між стоні, асінібойн та трьома діалектами (лакота, янктон-янктонай та санте-сіссетон) мови сіу.[11][2]
↑ абParks, Douglas R.; Rankin, Robert L. (2001). Siouan languages. У DeMaille, Raymond J.; Sturtevant, William C. (ред.). Handbook of North American Indians, Volume 13: Plains. Washington, D.C.: Smithsonian Institution. с. 94—114.
↑ абвParks, Douglas R.; DeMallie, Raymond J. (1992). Sioux, Assiniboine, and Stoney Dialects: A Classification. Anthropological Linguistics. 34 (1/4): 233—255. JSTOR30028376.
↑ абTaylor, Alan R. (1981). Variation in Canadian Assiniboine. Siouan and Caddoan Linguistics Newsletter.
↑Andersen, Raoul R. (1968). An inquiry into the political and economic structures of the Alexis band of Wood Stoney Indians, 1880-1964. Columbia: University of Missouri PhD dissertation.
↑ абCook, Eung-Do; Owens, Camille C. (1991). Conservative and innovative features in Alexis Stoney. Papers from the American Indian languages conferences held at the University of California, Santa Cruz, July and August 1991.: 135—146.
↑DeMallie, Raymond; Miller, David Reed (2001). Assiniboine. У DeMaille, Raymond J.; Sturtevant, William C. (ред.). Handbook of North American Indians, Volume 13: Plains. Washington, D.C.: Smithsonian Institution. с. 572—595.
↑ абвгErdman, Corrie Lee Rhyasen (1997). Stress in Stoney. Calgary: University of Calgary MA thesis.
↑ абBellam, Ernest Jay (1975). Studies in Stoney phonology and morphology. Calgary: University of Calgary MA thesis.
↑Parks, Douglas R.; Rankin, Robert L. (2001). Siouan languages. У DeMaille, Raymond J.; Sturtevant, William C. (ред.). Handbook of North American Indians, Volume 13: Plains. Washington, D.C.: Smithsonian Institution. с. 94—114.
↑Cook, Eung-Do; Owens, Camille C. (1991). Conservative and innovative features in Alexis Stoney. Papers from the American Indian languages conferences held at the University of California, Santa Cruz, July and August 1991: 135—146.
