|
Страсний тиждень (анонімний художник XV ст., Нідерланди) Страсний тиждень (Седмиця; страсть в ц.-сл.— страждання, Білий тиждень, Чистий тиждень[1]) — останній тиждень перед Великоднем, що наступає за вербним тижнем. В Православній церкві цей тиждень носить назву Страсного, бо в цей час церква згадує Страсті Христові. Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включений у богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як перехід від Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння[2]. У православ'їУ страсний тиждень згадується Тайна вечеря, страждання, розп'яття і поховання Ісуса Христа. Усі дні Страсного тижня звуться «Великими» — Великий Понеділок, Великий Вівторок тощо, також уживається епітет «Страсний». У православ'ї перші три дні Страсної седмиці відбувається Літургія передосвячених дарів, у Великий четвер й Велику суботу — літургія Василя Великого, у Велику п'ятницю літургія не відбувається. У перші три дні Страсної седмиці устав пропонує прочитувати весь Псалтир, крім 17-й кафизми, що читається на утрені Великої суботи. Протягом Страсного тижня всі православні християни, які протягом посту ще не сповідалися і не причащалися, мають це обов'язково зробити — у будь-який день зранку, окрім п'ятниці.[3] Дні Страсного тижняУ Великий понеділок церква згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як праобраз зрадженого Христа. Також Православна Церква згадує прокляття смоківниці.[4][5] У понеділок Страсної седмиці служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро — це суміш 50 речовин на основі оливкової олії, трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі і використовується в таїнстві Миропомазання. Готується миро лише раз у році — з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується. У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком. Велика середа (Страсна середа) — день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в церковній службі в середу прославляється «грішниця» і засуджується зрада Юди. З понеділка по середу Страсного тижня в храмах звершуються Літургії Григорія Двоєслова або ж Передосвячених Дарів[6] Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем — Великі четвер, п'ятниця та субота. У кожний з них на службах читають уривки з Євангелія, що розповідають про страждання Христа.
У католицизміУ католицизмі Великий четвер, Велика п'ятниця і Велика субота об'єднані за назвою Пасхальне тридення. Народні традиціїСтрасна седмиця — час, коли потрібно навести порядок в будинку і приготувати страви для великоднього столу. Слово «страсті» в перекладі зі старослов'янської означає «муки», «страждання»: християни в ці дні дотримуються найсуворішого посту, не танцюють, не співають, багато моляться, часто бувають в церкві і готуються до Великодня. За традиціями, в селах на цьому тижні сіють ранні зернові, горох.[7][8][9] Традиційно у четвер Страсного тижня (або ж Чистий Четвер) очищають своє тіло і випікають паски.[10] Примітки
Джерела
|
