Share to:

 

Сунгарі

Сунгарі
42°43′40″ пн. ш. 127°13′26″ сх. д. / 42.727777777778° пн. ш. 127.22388888889° сх. д. / 42.727777777778; 127.22388888889
ВитікНебесне озеро Редагувати інформацію у Вікіданих
• координати42°43′40″ пн. ш. 127°13′26″ сх. д. / 42.727777777778° пн. ш. 127.22388888889° сх. д. / 42.727777777778; 127.22388888889
ГирлоАмур Редагувати інформацію у Вікіданих
• координати47°42′22″ пн. ш. 132°31′04″ сх. д. / 47.706063888889° пн. ш. 132.51766111111° сх. д. / 47.706063888889; 132.51766111111
Басейнбасейн Амуру Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни: КНР Редагувати інформацію у Вікіданих
РегіонХейлунцзян Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина1434 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа басейну:524 000 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Середньорічний стік2470 м³/с
Притоки:Нуньцзян, Mudan Riverd, Huifa Hed, Hulan Riverd, Shaoling Hed, Chalin Hed, Yinma Riverd, Lalin Hed, Second Songhua Riverd, Nemor Riverd, Tangwang Hed, Mayid, Ashi Riverd і Q22101445? Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сунгарі (кит. 松花江, пін. Sōnghuā jiāng, букв. річка Сунхуа) — річка на північному сході Китаю, найбільша притока Амуру по водності, впадає в нього справа за течією. Річка Сунгарі протікає 1434 км по території провінцій Цзілінь і Хейлунцзян, зарегульована гідроелектростанціями. На берегах Сунгарі розташовані великі міста Гірин, Харбін, Цзямуси. Сточище — 557 180 км²[1][2], Середньорічний стік — 2,463 м³/с[3].

Географія

Верхів'я Сунгарі — у горах Чанбайшань поблизу корейського кордону, неподалік від їх головної вершини, вулканічної гори Пектусан. Безпосередньо витоком Сунгарі вважається місце злиття річок Тоудаоцзян і Ердаоцзян, які беруть початок на кордоні КНР і КНДР неподалік від головної вершини плоскогір'я — вулканічної гори Пектусан. Озеро Чхонджу, що лежить в кратері гори, живить річку Ердаоцзян через її притока Ердаобайхе.

У верхній течії Сунгарі перетинає Чанбайшань та має дуже швидку течію. Далі загальний напрямок річки — з південного сходу на північний захід. Досягнувши міста Гірин, після впадіння лівої притоки Нуньцзян річка різко змінює напрямок на північний схід і виходить на рівнини Сунляо і Саньцзян. Тут річка помітно уповільнює течію, починає меандрувати й утворює безліч окремих рукавів. Водночас Сунгарі, протікаючи рівнинними територіями, збирає багато піску та мулу, стає каламутною.

У нижній течії приймає велику праву притоку — річку Муданьцзян і тече уздовж південних відрогів Малого Хінгану, і далі низовиною Саньцзян, поки не зливається з Амуром за 288 км вище Хабаровська.

Сунгарі і її притоки живляться переважно дощами, що падають по всьому її сточищу. З одного боку, це добре для заповнення зрошувальних каналів. З іншого — влітку, в період весняно-літньої повені, це призводить до катастрофічних повеней, особливо в середині літа, коли спостерігається основний підйом води.

У середині осені Сунгарі замерзає, крига скресає у квітні.

Каскад ГЕС

На річці розташовано ГЕС Байшань, ГЕС Hóngshí, ГЕС Финмань.

Примітки

  1. ), National Geographic Society (U.S (2008). National Geographic Atlas of China, p. 36. ISBN 9781426201363.
  2. [[https://web.archive.org/web/20190907213106/http://www.riversnetwork.org/rbo/index.php/river-blogs/north-asia/item/4614-amur-river-basin-watersheds-map Архівовано 7 вересня 2019 у Wayback Machine.] Amur river basin at Rivers Network
  3. National Conditions: Main Rivers [Архівовано 13 березня 2012 у Wayback Machine.] accessed October 21, 2010.


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya