Сураттхані (провінція)
Сура́ттхані (тай. สุราษฎร์ธานี) — найбільша за площею провінція південного Таїланду. Назва провінції та її однойменної столиці означає «місто добрих людей». ІсторіяУ доісторичні часи тут проживали племена семангів та малайців. З III по XIII століття на Малакці та території Сураттхані було королівство Шрівіджаю, у місті Чайя збереглися руїни того періоду, а в окрузі розташована відреставрована пагода, побудована у VII столітті. Після падіння Шрівіджаї ця область була поділена на три міста, одне з яких підкорялося царству Накхонсітхаммарат, а два інших — столиці Таїланду. В 1899 міста об'єдналися в провінцію Чайя, а в 1915 король Вачіравуд (Рама VI) дав провінції назву Сураттхані. ГеографіяСураттхані межує з провінціями: Чумпхон та Ранонг — на півночі, Крабі та Пхангнга – на південному заході та Накхонсітхаммарат — на південному сході. Центр провінції представлений прибережною рівниною річки Тапі, переважно покритої пасовищами з рідкісними плантаціями каучуконосів та кокосової пальми. На заході Сураттхані розташований хребет Пхукет, вкритий лісами. Провінції також належать багато островів у Сіамській затоці, у тому числі туристичні Самуй, Пханган, Тау та національний парк Му-Ко-Анг-Тхонг. Головні річки провінції - Тапі та Кірірат, які з'єднуються біля міста Тхакам, незадовго до впадання в бухту Бандон.
Міста провінціїУ провінції сім міст (острови Самуй та Пханган також мають статус міст):
Адміністративний поділПровінція ділиться на 19 районів (ампхе), які у свою чергу, складаються з 131 підрайону (тамбон) та 1028 поселень (мубан):
ПриміткиПосилання |