Текнонім

Текно́нім (дав.-гр. τέκνον «дитина» + ὄνομα «ім'я») — різновид особистого імені, яка присвоюється батькові на ім'я дитини. За принципом найменування текнонім тим самим протилежний патроніму, що передається від батька, і матроніму, що передається від матері.

Термін був вперше введений антропологом Едвардом Бернеттом Тайлором у статті 1889 року^[1][2]. У арабів аналогічне явище (частина особистого імені) відоме як кунья.

• У австронезійців:
  • кокосові малайці на Кокосових островах (батьки іменуються на ім'я свого первістка)^[3]
  • балійці^[4]
  • бецілео на Мадагаскарі^[5]
  • ментавайці в Индонезії^[6]
  • ямі на Тайвані^[7]
• Араби: наприклад, якщо у саудійця на ім'я Хасан старшого сина назвали Зайн, куньєю Хасана стане Абу Зайн (буквально «батько Зайна»), мати первістка на ім'я Малік буде відома як Умм Малик тощо.
• В Азії:
  • корейці: наприклад, мати дитини на ім'я Су-Мін (Su-min) може бути відома як Su-min Eomma («мати Су-Мін»)^[2]
  • чини: вживання текноніму обов'язково при зверненні дитини до старшого та переважно при зверненні дорослого до старшого за віком або за становищем; описаний випадок, коли одружену людину, яка не має дітей, називали «Батько без імені»^[8]
• В Африці:
  • суахілі в Танзанії та Кенії^[9]
• В Амазонії^[10]
• Корінні народи Північної Америки^[11]:
  • тлінкіти: текноніми утворюються шляхом додавання до імені дитини слів «іш» (батько) або «тла» (мати)
  • північні атапаски^[12]
  • хайда на островах Хайда-Гваї: у них при народженні дитини мінялося ім'я не тільки батька та матері, але також діда та баби.

{