Теодор Аксентович

Теодор Аксентович
Теодор Аксентович
Teodor Axentowicz
При народженні	Թեոդոր Աքսենտովիչ
Народження	13 травня 1859[…] ; Брашов, Румунія
Смерть	26 серпня 1938[…] (79 років)
	Краків, Республіка Польща
Поховання	Раковицький цвинтар
Національність	поляк вірменського походження
Країна	Австро-Угорщина→ Польща
Жанр	побутовий жанр, вітражі, мозаїки, портрети
Навчання	Мюнхенська академія мистецтв і Краківська академія мистецтв
Діяльність	художник, графік
Напрямок	Сецесія, реалізм
Роки творчості	1879—1937
Відомі учні	Глязнер Яків Соломонович
Член	Society of Polish Artists "Sztuka"d
Твори	побутовий жанр, вітражі, мозаїки, портрети
У шлюбі з	Iza Giełgudd
Діти	Jan Axentowiczd, Gladys Maria Axentowiczd, Jadwiga Axentowiczd і Philip Axentowiczd
Роботи в колекції	Національний музей, Національний музей у Варшаві, Художній музей, Національний музей, Національний музей у Кракові і Сілезький музей
Нагороди
	Теодор Аксентович у Вікісховищі

Теодо́р Аксенто́вич (пол. Teodor Axentowicz, вірм. Թեոդոր Աքսենտովիչ; 13 травня 1859, Брашов, Румунія — 27 серпня 1938, Краків, Польща) — польський художник та викладач вірменського походження.

Життєпис

Народився в Брашові (Трансільванія), у вірменській родині.

Художню освіту здобував у 1879-1882 в Мюнхенській академії красних мистецтв. Один рік (1882) удосконалював майстерність в Парижі в студії Дюран-Рюеля. По закінченні академії працював художником-ілюстратором у різних виданнях. У творчому доробку художника — копії з картин Сандро Боттічеллі та Тиціана.

Здійснив декілька подорожей країнами Західної Європи, відвідав Рим і Лондон.

Починав з картин побутового жанру, згодом перейшов до створення портретів. Уславився як портретист молодих і тендітних, привабливих жінок, більшість яких створена техніці пастель.

У творах митця з часом дедалі більше проявлялись риси доби сецесії (плакати до виставок художнього товариства товариства «Штука», жіночі портрети).

Створив численні портрети пастеллю і картини на українську тематику: «Гуцул з люлькою», «Похорон селянина на Поділлі», «Похорон гуцула» тощо, в яких зобразив народний побут, обряди та звичаї.

Викладацька та громадська діяльність

Плакат до другої виставки творчого товариства *Sztuka*.

Професор Краківської академії красних мистецтв.

У 1897 створив художню школу для жінок.

В історії польського мистецтва відомий також як один з засновників польського художнього товариства Sztuka, яке працювало над створенням художніх виставок і продажем картин. Серед засновників і членів нового товариства —

Твори для Вірменської церкви у Львові

1906 року вірменський архієпископ Йосип Теодорович запросив двох мтців з Академії — Теодора Аксентовича та Йосипа Мегофера — взяти участь в реконструкції і декоруванні Вірменської церкви у Львові. Релігійна громада підтримала пропозиції щодо створення нового декору при відновленні храму. Теодору Аксентовичу належить проект нового вівтаря з мармуру та мозаїки в абсиді. Згодом храм прикрасив фресками художник Ян Генрік Розен в стилістиці пізньої сецесії.

Поховання св. Одільона, Вірменський собор, Львів.
Вівтар
Хачкар на подвір'ї.
Інтер'єр Вірменської церкви у Львові.

Помер у Кракові. Похований на Раковицькому цвинтарі.

Серед учнів майстра — Леопольд Готтліб.

Творчість

Картини побутового жанру

«Пастушка», 1883
«Італійка з квітами в кошику», 1882, Варшава
«Гуцул з люлькою», 1888
«Коломийка», 1895, Національний музей, Варшава
«Старий лірник з дівчинкою», 1900, Львівська національна галерея мистецтв
Анахоріт, 1881, Варшава
Портрет дівчини при зимовому краєвиді, 1930, Лодзь
«Свято Йордану», 1937
1937
1937

Жіночі портрети

«Портрет дівчинки», пастель
«Панянка в чорній сукні», 1906
«Дівочий портрет», 1898
«Русинська дівчина зі свічкою»
«Весна» (портрет улюбленої моделі Ати Закревської), 1900, Плоцьк, Мазовецький музей
Золотий янгол
Жінка
Рудоволоса
Рудоволоса
Рудоволоса
Під ярмом бідності
Старець та дівчина
Самарітянка
Пані в парку
Видіння-згадка