Терлецький Остап Степанович
Остап Степанович Терлецький (псевдоніми — В. Кістка, Ів. Заневич, В. Мак; криптоніми О. Т., О. Т-кий; 5 лютого 1850, Назірна — 22 липня 1902, Львів[1]) — український громадсько-політичний діяч, публіцист та літературознавець. БіографіяНародився в с. Назірній (пізніше — Коломийського повіту) у священичій родині о. Стефана і його дружини Елеонори з роду Цурковська[2]. Навчаючись у Станіславській гімназії започаткував рукописну учнівську газету «Зірка» та створив молодіжне товариство «Громада».[3] Закінчив філософський факультет Львівського і правничий Віденського університетів. Терлецький був одним з керівників нової радикальної течії народовців, яка пізніше дала почин до створення Української Радикальної Партії; прихильник М. Драгоманова і С. Подолинського, разом з яким видавав у Відні популярну соціалістичну літературу українською мовою («метелики»). У 1874—1877 рр. — голова «Січі» у Відні. У 1877 р. — заарештований разом з І. Франком, М. Павликом й іншими за обвинуваченням у належності до таємної організації з соціалістичними цілями, зв'язками із закордоном, у соціалістичній пропаганді. Справу слухала кримінальна колегія суду у складі чотирьох суддів. Це був відкритий судовий процес. Терлецький сказав, що був за «переконанням соціалістом», політичним однодумцем Михайла Драгоманова і вважає себе одним із «нечисленних речників» соціалістичної думки серед галицьких українців. Ідеалом Терлецького була федеративна, демократична республіка, де суд і правду вершить громада. Він прагнув політичних і економічних прав для народу, досягнення рівності всіх перед законом і рівності закону для всіх.[3] Змучений хворобами (протягом 20 років його виснажували епілептичні напади), він склав іспити на правничий факультет. Став адвокатом і до кінця життя провадив адвокатську практику в Галичині. Був співробітником львівських революційно-демократичних видань («Молот», «Світ», «Житє і слово»).[3] Похований на 23 полі Личаківського цвинтаря. ТворчістьОсновні праці:
Примітки
Джерела
Посилання
|