Тип 94

Тип 94, "TK"
Тип 94, "TK"
Тип	танкетка; Схема: передньомоторна
Походження	Японська імперія
Історія використання
На озброєнні	1935 —; кінець 1940-х
Оператори	Японська імперія
Історія виробництва
Виготовлення	1935–1940
Виготовлена; кількість	823
Характеристики
Вага	3,5
Довжина	3080
Ширина	1620
Висота	1620
Обслуга	2
Броня	сталева катана гомогенна; Лоб: 12; Борт: 8; Корма: 10; Дах: 4; Днище: 4; Башта: лоб: 8, маска гармати: 10, борт: 8, корма: 8
Другорядне; озброєння	1 × 6,5-мм Тип 91
Двигун	рядний; 4-циліндровий карбюраторний повітряного охолодження; 35
Питома потужність	10,0
Підвіска	Підвіска Хара; 160
Дорожній просвіт	290
Швидкість	шосе: 40
Прохідність	підйом: 35°; стінка: 0,5; рів: 1,4; брід: 0,6
	Тип 94 у Вікісховищі

Легка бронемашина Тип 94 (яп. 九四式軽装甲車, Kyūyon-shiki keisōkōsha), «TK» (від Токус Кен'інся (яп. 特殊牵引车) — «спеціальний трактор») — японський малий танк 1930-х років, за західною класифікацією відноситься до танкеток. Створений в 1931 — 1933 роках, насамперед як броньований тягач та транспорт для постачання фронтових частин або віддалених гарнізонів^[1]. Серійно вироблявся з 1935 по 1940, всього було випущено 823 танки цього типу^[2]. Тип 94 застосовувався в боях у Китаї в 1930-х роках, причому крім своєї початкової ролі, виявився ефективний і для виконання розвідувально-дозорних завдань та підтримки піхоти. Застосовувався в боях Другої світової війни, хоча до того часу був переважно витіснений більш досконалим малим танком «Те-Ке». Після війни, деяка кількість танків Тип 94 було передано переможцями військам Гоміньдану та НВАК, які використовували їх в громадянській війні.

Конструкція

Компонування танка з переднім розташуванням двигуна, відділення управління об'єднано з бойовим. Екіпаж складався з двох осіб — механіка-водія, розташованого в рубці в передній частині корпусу, праворуч від рухового відділення, і командира-стрільця, що розміщувався у башті. Корпус танка збирався на каркасі з підкладних листів та куточків за допомогою заклепок. Товщина сильно нахиленого лобового листа та маски кулемета — 12 мм, кормового листа — 10 мм, стінок башти та бортів корпусу — 8 мм, даху і днища — 4 мм. Посадка та висадка екіпажу здійснювалися через люк в кормовій частині машини.

Єдиним озброєнням танка був розміщений у башті 6,5-мм кулемет Тип 91, боєкомплект якого становив 1650 патронів. З 1938 року, у зв'язку зі зміною рушнично-кулеметного калібру в японській армії, він замінювався 7,7-мм кулеметом Тип 97. Проводилися експерименти з оснащенням танка спареними кулеметами, але через вкрай малий обсяг башти розвитку вони не отримали.

Руховою установкою танка був рядний 4-циліндровий карбюраторний двигун «Міцубісі» Тип 94, потужністю 32 к.с.

Підвіска танка виконувалась за стандартною для японських танків системою Т.Хара — опорні котки попарно блокувалися на балансирах, за допомогою системи важелів і тяг з'єднаних з циліндричними спіральними пружинами, розміщеними в горизонтальних трубах з боків корпусу. Гусениці сталеві дрібноланкові, з двома гребенями, шириною 160 мм.

Використовувався

Японська імперія
КНР — трофейні
Маньчжоу-Го — 10 танків^[3]
Республіка Китай — 15 танків

Оцінка машини

Машина в своєму класі цілком вдала: наявність башти, достатній для танкетки бронезахист, швидкість 40 км/год і запас ходу на 200 км. З мінусів всього 1 кулемет гвинтівкового калібру.

Де можна побачити

До нашого часу збереглося 3 танки Тип 94^[4].

Росія — Музей бронетанкового озброєння та техніки в підмосковній Кубинці (Тип 94 ранньої версії).
Австралія — Військовий Меморіал Австралії (Тип 94 ранньої версії).
Велика Британія — один Тип 94 пізньої версії, що належить приватному колекціонерові Кену Хагс.

Примітки

↑ T. Hara. Japanese Combat Cars, Light Tanks and Tankettes / D. Crow. — Виндзор : Profile Publications, 1973. — С. 15. — (AFV Weapons № 54)
↑ S. J. Zaloga. Japanese Tanks 1939 — 45. — Лондон : Osprey Publishing, 2007. — С. 10. — (New Vanguard № 137) — ISBN 978-1-84603-091-8.
↑ L. Ness. Jane's World War II Tanks and Fighting Vehicles: The Complete Guide. — London : Jane's Information Group / Harper Collins Publishers, 2002. — P. 222. — ISBN 0-00711-228-9.
↑ T.Larkum, A.Kelly. Preserved Japanese Tanks. — Armour Archive, 1999

Література

С. Федосєєв. Бронетехніка Японії 1939 — 1945 рр. — М. : Техніка — молоді/Східний горизонт, 2003. — 88 с. — (Історична серія № 2) — 1000 прим.
S. J. Zaloga. Japanese Tanks 1939 — 45. — Лондон : Osprey Publishing, 2007. — 48 с. — (New Vanguard № 137) — ISBN 1-84603-091-8.
A. M. Tomczyk. Japońska Broń Pancerna Vol. 1. — Гданськ : AJ Press, 2002. — 120 с. — (TankPower № 9) — ISBN 8-37237-097-4.
T. Hara. Japanese Combat Cars, Light Tanks and Tankettes / D. Crow. — Віндзор : Profile Publications, 1973. — 20 с. — (AFV Weapons № 54)
L. Ness. Jane's World War II Tanks and Fighting Vehicles: The Complete Guide. — London : Jane's Information Group / Harper Collins Publishers, 2002. — 237 p. — ISBN 0-00711-228-9.