|
Тоні Белью (англ. Tony Bellew, 30 листопада 1982, Ліверпуль, Англія) — британський боксер-професіонал. Виступав у напівважкій, першій важкій і важкій вазі в боксі. Чемпіон Британської Співдружності за версією CBC (2010—2011) в напівважкій вазі, чемпіон Європи за версією EBU (2015), чемпіон світу за версією WBC (2016 — 2017) в першій важкій вазі .
Життєпис
У дитинстві займався футболом і є прихильником цього виду спорту, уболіває за ліверпульський «Евертон». Згодом перейшов у кікбоксинг, де виграв 100 з 104 проведених поєдинків. Боксом почав займатися у 20 років. Провівши до 2007 року 47 поєдинків, перейшов у професіонали. Перший чемпіонський бій провів у 2011 році проти співвітчизника Натана Клеверлі, але поступився за рішенням суддів. Через 2 роки отримав другий шанс, вийшовши проти чемпіона світу в напівважкій вазі канадця Адоніса Стівенсона. Белью, якому довелося втрачати вагу перед боєм, знову програв, на цей раз технічним нокаутом. Після цього вирішив піднятися в першу важку вагу, де зі зростом у 191 см почував себе набагато комфортніше. Наступного року Белью зумів взяти реванш у Натана Клеверлі, вигравши розділеним рішенням суддів. Чемпіоном світу став у 2016 році на рідному «Гудісон-Парку», перемігши Ілунгу Макабу з Демократичної Республіки Конго і здобувши вакантний пояс за версією WBC в першій важкій вазі.
2017 року перейшов у важку вагову категорію і у березні 2017 та травні 2018 двічі достроково переміг колишнього чемпіона світу в першій важкій ваговій категорії за версіями WBA, WBC, The Ring та WBO і у важкій ваговій категорії за версією WBA, британця Девіда Хея. Після цього вирішив завершити кар'єру, але прийняв виклик українця Олександра Усика, який кинув його Белью після перемоги над Муратом Гассієвим в об'єднувальному поєдинку в першій важкій вазі в липні 2018 року. Бій з Усиком в рамках першої важкої ваги відбувся 10 листопада 2018 року на батьківщині британця в Манчестері. В історії професійного боксу Тоні Белью став лише другим боксером після американця Джермейна Тейлора, який претендував на титул всіх чотирьох основних боксерських організацій в одному поєдинку.[1] Після семи раундів за суддівськими записами Белью перемагав українця за очками, але у восьмому Олександр Усик відправив британця в нокаут. Після завершення поєдинку Тоні Белью оголосив про завершення професійної боксерської кар'єри[2].
Таблиця боїв
| 30 Перемог (20 нокаутом, 10 за рішення суддів), 3 Поразки (2 нокаутом, 1 за рішення суддів), 1 Нічия'
|
| Номер п/п
|
Результат
|
Рекорд
|
Суперник
|
Спосіб
|
Раунд, час
|
Дата
|
Місце проведення
|
Примітки
|
| 34
|
Поразка
|
30–3–1
|
 Олександр Усик
|
TKO
|
8 (12), 2:00
|
10 листопада 2018
|
 Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
Бій за титули WBA, WBC, IBF, WBO і The Ring в першій важкій вазі
|
| 33
|
Перемога
|
30–2–1
|
Девід Хей
|
TKO
|
5 (12), 2:14
|
5 травня 2018
|
О2 Арена, Лондон, Англія
|
|
| 32
|
Перемога
|
29–2–1
|
Девід Хей
|
TKO
|
11 (12), 2:16
|
4 березня 2017
|
О2 Арена, Лондон, Англія
|
|
| 31
|
Перемога
|
28–2–1
|
 Бі Джей Флорес
|
KO
|
3 (12), 2:11
|
15 жовтня 2016
|
Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
1-й захист титулу чемпіона світу за версією WBC в першій важкій вазі
|
| 30
|
Перемога
|
27–2–1
|
 Ілунга Макабу
|
KO
|
3 (12), 1:20
|
29 травня 2016
|
Гудісон-Парк, Ліверпуль, Англія
|
Завоював вакантний титул чемпіона світу за версією WBC в першій важкій вазі
|
| 29
|
Перемога
|
26–2–1
|
 Матеуш Мастернак
|
UD
|
12
|
12 грудня 2015
|
О2 Арена, Лондон, Англія
|
Завоював вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU у першій важкій вазі. Рахунок: 115-112, 115-112, 115-113
|
| 28
|
Перемога
|
25–2–1
|
 Артурс Кулікаускіс
|
TKO
|
5 (8), 2:07
|
5 вересня 2015
|
First Direct Arena, Лідс, Англія
|
|
| 27
|
Перемога
|
24–2–1
|
 Івіца Бакурін
|
TKO
|
10 (10), 1:12
|
26 Jun 2015
|
Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
|
| 26
|
Перемога
|
23–2–1
|
Натан Клеверлі
|
SD
|
12
|
22 листопада 2014
|
Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
|
| 25
|
Перемога
|
22–2–1
|
 Жуліо Сезар дус Сантус
|
TKO
|
5 (12), 1:17
|
12 липня 2014
|
Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
Захистив титул чемпіона за версією WBO International в першій важкій вазі
|
| 24
|
Перемога
|
21–2–1
|
 Валерій Брудов
|
KO
|
12 (12), 2:24
|
15 березня 2014
|
Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
Завоював вакантний титул чемпіона за версією WBO International в першій важкій вазі
|
| 23
|
Поразка
|
20–2–1
|
 Адоніс Стівенсон
|
TKO
|
6 (12), 1:50
|
30 листопада 2013
|
Колізей Пепсі, Квебек-Сіті, Канада
|
Бій за титули чемпіона світу за версіями WBC і The Ring в напівважкій вазі
|
| 22
|
Перемога
|
20–1–1
|
 Айзек Чілемба
|
UD
|
12
|
25 травня 2013
|
О2 Арена, Лондон, Англія
|
Захистив титул чемпіона за версіями WBC Silver в напівважкій вазі. Рахунок: 116-112, 117-112, 116-112
|
| 21
|
Нічия
|
19–1–1
|
Айзек Чілемба
|
SD
|
12
|
30 березня 2013
|
Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
Захистив титул чемпіона за версіями WBC Silver в напівважкій вазі. Рахунок: 112-116, 114-114, 116-115
|
| 20
|
Перемога
|
19–1
|
 Роберто Болонті
|
UD
|
12
|
17 листопада 2012
|
Кепітал ФМ Арена, Ноттінгем, Англія
|
Завоював вакантний титул чемпіона за версіями WBC Silver в напівважкій вазі. Рахунок: 120-106, 119-107, 120-106
|
| 19
|
Перемога
|
18–1
|
 Едісон Міранда
|
TKO
|
9 (12), 1:54
|
8 вересня 2012
|
Олександра-палас, Лондон, Англія
|
Завоював вакантний титул чемпіона за версіями WBC International Silver в напівважкій вазі]] light-heavyweight title
|
| 18
|
Перемога
|
17–1
|
Денні Макінтош
|
KO
|
5 (12), 0:38
|
27 квітня 2012
|
Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
Завоював титул чемпіона Великої Британії за версіями BBBofC в напівважкій вазі
|
| 17
|
Поразка
|
16–1
|
Натан Клеверлі
|
MD
|
12
|
15 жовтня 2011
|
Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
Бій за титул чемпіона світу за версією WBO в напівважкій вазі. Рахунок: 112-117, 114-114, 113-116
|
| 16
|
Перемога
|
16–0
|
Овілл Маккензі
|
UD
|
12
|
16 липня 2011
|
Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
|
| 15
|
Перемога
|
15–0
|
Овілл Маккензі
|
TKO
|
8 (12), 2:46
|
11 грудня 2010
|
Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
|
| 14
|
Перемога
|
14–0
|
Боб Аджисейф
|
UD
|
12
|
24 вересня 2010
|
Гросвенор-хаус, Лондон, Англія
|
|
| 13
|
Перемога
|
13–0
|
 Атолі Мур
|
TKO
|
1 (12), 2:27
|
12 березня 2010
|
Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
|
| 12
|
Перемога
|
12–0
|
 Мартіал Белла Олеме
|
PTS
|
6
|
5 грудня 2009
|
Метро-радіо Арена, Ньюкасл, Англія
|
|
| 11
|
Перемога
|
11–0
|
 Йиндржих Велекий
|
TKO
|
1 (8), 1:28
|
30 жовтня 2009
|
Ехо Арена, Ліверпуль, Англія
|
|
| 10
|
Перемога
|
10–0
|
Нік Окот
|
TKO
|
3 (8)
|
18 вересня 2009
|
Marriott Hotel Гросвенор-сквер, Лондон, Англія
|
|
| 9
|
Перемога
|
9–0
|
Меттью Елліс
|
TKO
|
4 (6), 0:37
|
15 травня 2009
|
Одіссей Арена, Белфаст, Північна Ірландія
|
|
| 8
|
Перемога
|
8–0
|
Філ Гудвін
|
KO
|
2 (4), 1:49
|
12 грудня 2008
|
Kingsway Leisure Centre, Віднес, Англія
|
|
| 7
|
Перемога
|
7–0
|
Євгенійс Андреєвс
|
PTS
|
4
|
10 жовтня 2008
|
Everton Park Sports Centre, Ліверпуль, Англія
|
|
| 6
|
Перемога
|
6–0
|
 Гастінгс Расані
|
TKO
|
1 (4), 1:52
|
6 вересня 2008
|
Манчестер Арена, Манчестер, Англія
|
|
| 5
|
Перемога
|
5–0
|
Айтей Паверс
|
PTS
|
4
|
10 липня 2008
|
Goresbrook Leisure Centre, Лондон, Англія
|
|
| 4
|
Перемога
|
4–0
|
Пол Бонсон
|
PTS
|
4
|
5 квітня 2008
|
Болтон Арена, Болтон, Англія
|
|
| 3
|
Перемога
|
3–0
|
Вейн Брукс
|
KO
|
3 (4), 3:00
|
8 грудня 2007
|
Болтон Арена, Болтон, Англія
|
|
| 2
|
Перемога
|
2–0
|
Адам Вілкокс
|
TKO
|
3 (4), 1:56
|
3 листопада 2007
|
Мілленіум, Кардіфф, Уельс
|
|
| 1
|
Перемога
|
1–0
|
Джемі Емблер
|
TKO
|
2 (4), 1:00
|
6 жовтня 2007
|
Ноттінгем Арена, Ноттінгем, Англія
|
|
Примітки
Посилання
|
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
