Трошкін Володимир Миколайович

	Володимир Трошкін
	Володимир Трошкін
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Миколайович Трошкін
Народження	28 вересня 1947
	Єнакієве
Смерть	5 липня 2020 (72 роки)
Зріст	172 см
Вага	70 кг
Громадянство	Україна
Позиція	захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
	Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
	Дані оновлено 15 лютого 2010.
Володимир Трошкін у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трошкін.

Володи́мир Микола́йович Тро́шкін (нар. 28 вересня 1947, Єнакієве — пом. 5 липня 2020^[1]) — футболіст, заслужений майстер спорту, заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури і спорту України (1998)^[2].

Біографія

Володимир Трошкін народився 1947 повоєнного року в донбаському Єнакієвому.

Трошкін у футболі

Головним захопленням був футбол. До заводської футбольної команди Володю привів батько, який, до речі, сам грав у футбол до сорока трьох років. За кілька років Трошкін-молодший вже захищав честь Єнакієвого на першості Донецької області. Тоді у двох лігах змагалося майже сімдесят команд.

Армійську службу відбував у спортивній роті, але згодом з'явився в київському СКА. Допоміг Володимир Терентійович Богданович, який тоді працював в армійському клубі. Саме він порекомендував Віктору Маслову звернути увагу на талановитого півзахисника. Трошкіна швидко зробили «міліціонером» і перевели до київського «Динамо». Через кілька місяців він дебютував за столичний клуб, зігравши 20 хвилин проти мінських одноклубників.

Футбольні досягнення

Впродовж майже десятирічної ігрової кар'єри Трошкін вісім років відіграв у київському «Динамо». В його активі — 205 матчів та 21 гол. На прохання Андрія Біби допомагав дніпропетровському «Дніпру», відігравши 14 матчів. В європейських кубкових турнірах за «Динамо» зіграв 38 поєдинків, записавши на свій рахунок 4 голи.

Трошкін — володар Суперкубка Європи і Кубка володарів кубків (1975). Другий призер чемпіонату континенту (1972), третій призер Олімпіади-76, чемпіон Радянського Союзу 1971, 1974, 1975 та 1977 років, срібний призер чемпіонатів СРСР 1972, 1973 і 1976 (осінь), володар Кубка СРСР 1974. В офіційних списках «33 найкращих» першим був («за» — 186) у 1974 і 1975 роках, другим («за» — 186) — у 1976 році.

Почесний громадянин Єнакієвого^[3].

Нагороди

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ (2004)^[4] і ІІ (2005)^[5] ступенів.

Примітки

↑ Помер легендарний захисник Динамо Володимир Трошкін
↑ Указ Президента України від 27 января 1998 року № 59/98 «Про відзначення працівників фізичної культури і спорту»
↑ За даними сайту «Enakievets». Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 8 січня 2011.
↑ Указ Президента України від 14 липня 2004 року № 795/2004 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів та активістів українського футболу»
↑ Указ Президента України від 29 травня 2015 року № 299/2015 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»

Посилання

Дані на вебсторінці збірної СРСР/Росії
Грав самовіддано, бо прагнув бути переможцем// Миколайчук Віталій. «Голос України», 8.09.07^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[1] Помер легендарний захисник Динамо Володимир Трошкін

[2] Указ Президента України від 27 января 1998 року № 59/98 «Про відзначення працівників фізичної культури і спорту»

[3] За даними сайту «Enakievets». Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 8 січня 2011.

[4] Указ Президента України від 14 липня 2004 року № 795/2004 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів та активістів українського футболу»

[5] Указ Президента України від 29 травня 2015 року № 299/2015 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]