ТурельТуре́ль (фр. tourelle — «башточка») — установка для кріплення та застосування у бойових умовах кулемета, зазвичай великокаліберного, малокаліберної гармати або ракет. Забезпечує рух зброї в горизонтальній та вертикальній площинах[1]. Дає змогу вести круговий або секторний обстріл. Буває ручного, автоматичного та дистанційного керування. Турелі використовуються на танках й інших бронемашинах, позашляховиках, літаках та кораблях. Застосовуються у військових цілях із 1910 року. Види турелейТурелі розрізняють за принципом керування: безпосередньо стрільцем або за допомогою (в деяких випадках виключно) механізмів, електроніки та оптики. Ручного керування
Автоматичного та дистанційного керуванняСтаціонарний пристрій, здатний самостійно або під дистанційним керуванням виконувати поставлені бойові завдання. Під автоматичною туреллю найчастіше розуміють будь-який засіб бойового ураження, здатний вести вогонь по противнику без безпосередньої участі людини, який при цьому не володіє самостійною рухомістю. Деякі розробки[3], завдяки застосуванню сучасної оптики та електроніки, здатні виявляти цілі на відстані до 2200 метрів. Крім того, автоматична турель працює в умовах поганої видимості та вночі. Караульні автоматичні туреліСпеціальні роботизовані караульні турелі встановлено на вежах вздовж кордонів. Озброєні кулеметами, гарматами та гранатометами, оснащені давачами, що дозволяють своєчасно виявляти порушення кордонів та передавати оператору всю інформацію щодо порушників. На практиці застосовуються на кордонах між США та Мексикою й Ізраїлем та Сектором Газа[4]. Посилення оборонної лінії або кордону автоматичними бойовими засобами значно підвищує її ефективність. Приклади застосування турелі
Див. такожКоментарі
Примітки
Джерела |