Туринська папірусна карта

Туринська папірусна карта
Тип	рукопис географічна карта і papyrusd
Висота	41 см[1]
Матеріал	папірус[1] і чорнило[1]
Дата заснування	1150-ті до н. е.[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Туринська папірусна карта — найдавніша збережена географічна і геологічна карта у світі.

Зображує 15-кілометровий відрізок Ваді-Хаммамат із зазначенням сіл, пагорбів, золотоносних копалень і каменоломень, а також відстаней між ними. Виконано близько 1160 року до н. е. для учасників організованої Рамзесом IV експедиції в тамтешні каменоломні.

Карта, яка експонується в Єгипетському музеї Турина, була виявлена ​​наполеонівським посланником — французьким генеральним консулом в Єгипті, Бернардіно Дроветті, в Дейр-ель-Медіні, селі ремісників під Фівами.

У реконструйованому вигляді має розміри 280 на 41 см. Втім, щодо правильного компонування розрізнених фрагментів карти суперечки в науковому середовищі не вщухають.

«Туринська папірусна карта» (за назвою міста зберігання рукопису) відображує план одного з гірничих районів луксорського списку, так звану «Чисту гору». На мапі збереглися давні позначки:

1.  — «дорога, що веде до моря»
2.  — «гора золота» (із зображеними шахтами)
3.  — «поселення шукачів золота»
4.  — «стела Мент-Маат-Ра» (фараона Сеті I, батька Рамзеса II)
5.  — «дорога Та-Менті»
6.  — «гора Амона»
7.  — «гора, в якій перебуває Амон»
8.  — «святилище Амона на Чистій горі»
9.  — «гора, на якій промивається золото»
10.  — «дорога …»
11.  — «гора золота»
12.  — «друга дорога, що веде до моря»
13.  — зображення колодязя
14.  — оброблене поле (заштриховане).

Привертає увагу те, що укладач мапи надав великого значення святилищам бога-сонця Амона (ототожнення верховного бога Ра). Імовірно, що гірники золотих копалень належали до храму Амона-Ра.

• Ваді-Хаммамат