Share to:

 

Туркестанська область

Туркестанська область

Түркістан облысы

Герб
Адм. центр Туркестан
Найбільше місто Туркестан
Кентау
Країна Казахстан Казахстан
Регіон Південний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Таласька область, Карагандинська область, Шимкент, Кизилординська область Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Номерний знак X і 13 Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне 2054021 особа (2021[1]) (15 %, 1-е)
 - густота 22,3 осіб/км² (1-е місце)
Етнікон казахи — 70,3 %
узбеки — 17,5 %
Площа
 - повна 117 249 км² (4,3 %, 13-е місце)
Висота
 - максимальна 4 238 м
(Сайрамський пік)
Часовий пояс UTC+6
Дата заснування 10 березня 1932
Аким Аскар Мирзахметов
Вебсайт Офіційний сайт
Телефонний код +7 725х xx-xx-xx
Туркестанська область на карті Казахстану
Туркестанська область на карті Казахстану

Туркестанська область на карті Казахстану
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Туркестанська область

Туркеста́нська область — область в південній частині Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року. Адміністративний центр — місто Туркестан. Площа області 117,3 тис.км².

Історія

До 1962 року область називалась Південноказахстанською, у 1962-1992 роках — Чимкентською (в 1962-1964 роках входила до складу Південноказахстанського краю), у 1992-2018 роках — Південноказахстанською.

19 червня 2018 року указом президента Казахстану № 702 область отримала сучасну назву[2].

Адміністративний поділ

Район, міська адміністрація Площа
км²
Населення
осіб (1989)
Населення
осіб (1999)
Населення
осіб (2009)
Населення
осіб (2021)
Центр АО НП
Байдібека район 7218,53 52635 50508 53004 48296 Шаян 11 52
Жетисайський район 1046,34 122927 140607 168858 183185 Жетисай 13 114
Казигуртський район 4100 74364 87875 100581 113258 Казигурт 13 61
Келеський район 3451,29 71469 90260 105856 130251 Абай 12 81
Мактааральський район 807,64 87104 96340 116918 126210 Мирзакент 11 68
Ордабасинський район 2655,61 68422 78725 100441 123257 Темірлановка 10 57
Отирарський район 18100 46653 52743 49865 50404 Шаульдер 13 37
Сайрамський район 1145 110836 136460 173640 222652 Аксу 11 42
Сариагаський район 4181,17 117628 122591 162217 211851 Сариагаш 14 74
Сауранський район 6461,93 55423 70483 84829 97011 Чернак 12 34
Сузацький район 41044,90 36985 47231 51935 61958 Чулаккурган 12 33
Толебійський район 3063,80 86705 93470 106039 117245 Ленгер 13 54
Тюлькубаський район 2275,04 83378 86465 95468 104295 імені Турара Рискулова 15 59
Шардаринський район 13000 62846 64324 74997 82739 Шардара 11 21
Ариська м.а. 4606,43 59626 62496 65463 76920 Арись 6 28
Кентауська м.а. 1283,19 90047 82478 80854 96884 Кентау 4 7
Туркестанська м.а. - 78285 102505 142899 207605 Туркестан - 1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

Населений пункт Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Населення,
осіб (2021)
1 Туркестан 78285 102505 142899 207605
2 Кентау 64228 55521 57121 72573
3 Сариагаш 28739 25914 38848 59606
4 Карабулак 21406 28669 35301 51568
5 Арись 33523 38680 37996 50370
6 Жетисай 27807 30487 36494 44105
7 Аксу 21896 23620 29541 32896
8 Ленгер 21716 22038 24642 32622
9 Шубарсу - - 16350 32390
10 Шардара 25629 25452 30573 31431
11 Манкент 15104 19137 25058 30135
12 Казигурт 12061 13264 14867 26293
13 імені Турара Рискулова 14242 15182 17311 24748
14 Абай 12151 15454 17700 23510
15 Староікан 8239 11277 14294 20885
16 Атакент 15279 13260 16402 19240
17 Чулаккурган 8575 8727 7934 19090
18 Темірлановка 9193 11554 12495 17796
19 Мирзакент 10333 10146 13274 16550
20 Коксаєк 7011 6060 11053 14304
21 Асиката 9420 10682 11102 14245
22 Карасу 6704 7432 10294 14119
23 Карамурт 6448 8188 10538 14058
24 Дербісек 5733 9709 11234 13347
25 Карнак 6688 7305 10246 12860
26 Тюлькубас 9797 9499 10802 10973
27 Колкент 3751 5235 7113 10200
28 Шаульдер 6871 8561 8428 10195

Географія

Південно-Казахстанська область розташована на півдні Казахстану, в межах східної частини Туранської низовини і західних відрогів Тянь-Шаню. Велика частина території рівнинна, з горбисто-пасмовими пісками Кизилкум, степом Шардара (на південному заході, по лівобережжю Сир-Дар'ї) та Мойинкум (на півночі, по лівобережжю Чу). Північна частина зайнята пустелею Бетпак-Дала, на крайньому півдні — Голодний степ (Мирзашоль). Середню частину області займає хребет Каратау (гора Бессаз — 2176 м), на південному сході — західна околиця Таласького Алатау, хребти Каржантау (висота до 2824 м) і Угамський (найвища точка — Сайрамський пік — 4238м).

Найбільші річки — Сир-Дар'я (з притоками Келес, Куруккелес, Арись, Бугунь тощо) перетинає територію області з півдня на північний захід, і річка Чу (нижня течія), протікає на півночі і втрачається в пісках Мойинкум.

Область розташована в зоні різко континентального клімату. Родючі ґрунти, велика кількість сонячного світла, обширні пасовища створюють великі можливості для розвитку в цьому районі всіляких галузей сільського господарства, в першу чергу поливного землеробства і пасовищного вівчарства. Високі врожаї дають посіви бавовнику, рису, а також і виноградники.

Населення

Населення — 2054021 особа (2021; 1733864 у 2009, 1465561 у 1999, 1305333 у 1989).

Населення Південно-Казахстанської області, попри значну чисельну перевагу казахів (яка значно посилилася з початку 1990-х років і в даний час частка казахів в населенні краю становить близько 72 %), відрізняється значною національною різноманітністю. Так в населенні області традиційно широко (близько 18 % усього населення) представлені узбеки, проживають росіяни, азербайджанці, таджики, татари, турки, корейці, курди, українці, німці.

Зміна чисельності населення[3]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 2 111 893 2 150 256 2 193 556 2 233 568 2 282 474 2 331 505
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення 2 462 782 2 511 698 2 567 707 2 621 523 2 678 335 2 734 734

Примітки

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Туркестанська область

Information related to Туркестанська область

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya