Угаров Михайло Юрійович

Михайло Юрійович Угаров
Народився	23 січня 1956(1956-01-23) Архангельськ, РРФСР, СРСР
Помер	1 квітня 2018(2018-04-01) (62 роки) Москва, Росія ·інфаркт міокарда
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР→  Росія
Діяльність	драматург, режисер, сценарист
Галузь	театр[1], фільм[1] і драма[1]
Alma mater	Літературний інститут імені Горького
Знання мов	російська[1]
Заклад	Театр.DOC
Напрямок	Нова драмаd
У шлюбі з	Yelena Greminad
IMDb	ID 1970506
Медіафайли у Вікісховищі

Михайло Юрійович Угаров (23 січня 1956, Архангельськ, РРФСР, СРСР — 1 квітня 2018, Москва, Росія) — російський драматург, режисер театру і кіно, сценарист, один з організаторів фестивалю молодої драматургії «Любимівка», художній керівник «Театру.DOC», художній керівник «Центру драматургії та режисури А. Казанцева і М. Рощина», керівник семінару молодих драматургів, ідеолог руху «Нова драма».

Навчався в Літературному інституті імені Горького, але не закінчив його, пішов з 4-го курсу^[2]; в списках випускників з 1971 року по 2003 рік його немає^[3].

В середині 1990-х був одним з організаторів і учасників творчого ради «Дебют-центру» Центрального Будинку актора. Працював на телебаченні: автор сценаріїв для серіалів «Петербурзькі таємниці» та «Щоденник вбивці» (у співавторстві, режисер Кирило Серебренніков. Публікував п'єси в драматургічних альманахах, повість «Розбір речей» надрукована в журналі «Дружба народов». Був керівником популярної програми «Моя сім'я» (РТР), ведучим якої був Валерій Комісаров^[ru][4][5]. У 2002 році недовгий час працював сценаристом в іншому проекті Комісарова — ток-шоу «Вікна» на СТС^[6].

З 2009 року вів напрям «Документальний театр» освітньої програми «Творчий менеджмент і режисура документального кіно і документального театру»^[7] у Вищій школі журналістики НДУ ВШЕ^[8].

В кінці 2013 року Угаров брав участь в телепроєкті «Былое и Дума», організованому телеканалом «Дождь»^[9]. У ньому група акторів зачитувала на камеру фрагменти стенограм найбільш значущих для російської історії засідань нижньої палати парламенту.

Помер від серцевого нападу 1 квітня 2018 року в Москві^[10][11].

Похований на Троєкуровському цвинтарі^[12].

• 2002 — премія «Нове слово» і звання лауреата фестивалю «Нова драма».
• 2002 — п'єса «Смерть Іллі Ілліча» стала однією з переможниць драматургічного конкурсу МХТ ім. Чехова і Міністерства культури РФ.
• 2003 — премія московського відділення СТД РФ «Цвях сезону» в номінації «найкращий спектакль театрального сезону Москви» — вистави «Облом off» Центр драматургії і режисури під керівництвом А. Казанцева і М. Рощина
• 2003 — приз глядацьких симпатій фестивалю «Золота маска^[ru]» — вистави «Облом off»
• 2010 — спеціальний приз журі драматичного театру національної театральної премії «Золота Маска» — вистави «Життя вдалося»
• 2011 — спектакль «1:18» Театр.doc був висунутий на здобуття національної театральної премії «Золота Маска» в номінації «Експеримент».

Підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова^[14].

• m-u — блог у LiveJournal, який веде Угаров Михайло Юрійович.
• Биографическая справка на сайте театра «Et cetera»
• Михаил Угаров на сайте журнала «Сеанс»