Українська література

Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Культура Архітектура Кухня Кіно Література Мода Музика Народне мистецтво Образотворче мистецтво Спорт Театр Танці
Українська діаспора Австралія Австрія Аргентина Африка Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Велика Британія Венесуела Колумбія Вірменія Естонія Греція Грузія Ірландія Іспанія Італія Казахстан Канада Киргизстан Китай Латвія Литва Північна Македонія Мексика Молдова Німеччина Нова Зеландія Парагвай Польща Португалія Росія Румунія Сербія Словаччина Словенія США Угорщина Узбекистан Уругвай Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Етнографічні групи Батюки Бойки Волиняни Галичани Гуцули Кубанці Лемки Литвини Наддніпрянці Ополяни Підляшани Пінчуки Подоляни Покутяни Поліщуки Русини Сіверяни Слобожани Харцизи
Релігія Християнство Православ'я Православна церква України УПЦ МП Католицизм РКЦ УГКЦ Протестантизм Іслам Юдаїзм Рідновірство Атеїзм
Мови Українська та її діалекти
Інші статті Україна Знамениті українці Історія України Всесвітні форуми українців Голодомори Етнокультурні регіони Розселення Етногенез українців Етноніми українців Українські прізвища Українські меценати Український родовід
Портал «Україна»
п о р

Украї́нська літерату́ра — література, написана українською мовою^[1][2][3].

Періодизація української літератури залежить від методології. Крайні підходи — соціологічний та естетичний.

Соціологічна періодизація представлена у Сергія Єфремова («Історія українського письменства»):

• І. Доба національно-державної самостійності до з'єднання з Литвою й Польщею (кін. XIV ст.).
• ІІ. Доба національно-державної залежності, але з повсякчасними спробами повернути втрачену волю (кін. XIV — кін. XVIII ст.).
• ІІІ. Доба національного відродження (кін. XVIII — XX ст.).

Подібна концепція потім була в радянському літературознавстві^[4].

Естетичну періодизацію запропонував Дмитро Чижевський у своїй «Історії української літератури»:

• І. Доба монументального стилю — 11 ст.
• II. Доба орнаментального стилю — 12-13 ст.
• III. Переходова доба — 14-15 ст.
• IV. Ренесанс та Реформація — кінець 16 ст.
• V. Бароко — 17-18 ст.
• VI. Класицизм — кінець 18 ст. — 40 роки 19 ст.
• VII. Романтизм — кінець 20-х років — початок 60-х років 19 ст.
• VIII. Реалізм — від 60-х років 19 ст.
• IX. Символізм — початок 20 ст.

Іван Франко на засадах культурно-історичної школи (повнота та різносторонність, твори як документи духовного життя певної епохи) увів узагальнену періодизацію української літератури^[5]. Він виділив три епохи:

• I. Староруська (XI—XV ст.)
• II. Середньоруська (XVI—XVIII ст.)
• III. Новочасна (XIX ст.)

Цей підхід був продовжений Михайлом Возняком, який виділив три доби в історії української літератури: давня, середня та нова^[6].

Четвертий період історії українського письменства — Новітня українська література.
Охоплює літературний процес XX ст — початку XXI ст., представлений переважно модернізмом та авангардизмом. Започаткований у межах перехідного періоду від класичного реалізму (пізній період творчості І. Франка, В. Самійленка, М. Чернявського, М. Левицького, М. Грушевського, О. Авдиковича, А. Чайковського, Грицька Григоренка, А. Крушельницького, Т. Бордуляка, С. Васильченка, А. Тесленка та ін.), коли з'явилася нова творча генерація з відмінним дискурсом письма й уявленням про мистецтво^[7].

Українська література має тисячолітню історію. Початки її належать до часів формування Київської Русі. Однак ще в передісторичну добу (до ІХ ст.) предки українців мали розвинену усну творчість. Найдавніші рукописні книги були створені на українських землях і дійшли до нас, розпочинаючи своє літочислення із середини X ст. Із запровадженням християнства в Київськой Русі (988) пожвавився розвиток торгівлі, ремесел, зовнішноньої політики й культури, що й спричинило розвиток писемності.

Розквіт Київської держави в X-XI ст. пов'язаний з іменами князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Для зміцнення християнства й поширення греко-візантійської культури Володимир Великий заснував у Києві школу для дітей вищих верств суспільства. Один із перших літописів розповідає, що матері дітей, узатих на навчання, плакали, бо тоді ще не розуміли, наскільки важливою для людини є освіта. З цього часу не лише в Києві, а й в вінших містах почали відкривати школи. Ярослав Мудрий, який уславився любов'ю до книг, при Софійському соборі відкрив першу бібліотеку, яку пізніше було втрачено й не знайдено до сьогодні.

Існують наукові версії про винекнення писемності ще в дохристиянський період, проте братимемо до уваги лише писемні пам'ятки, що дійшли до нас. Адже саме ці книги — незаперечні документи, що дійшли до нас. Адже саме ці книги — незаперечні документи, на основі яких можна робити певні твердження. До них належать: Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава (1073), Ізборник (1076) та інші.^[8]

Першою визначною писемною пам'яткою Київської Русі є літопис «Повість минулих літ», який є не тільки джерелом історичних відомостей, а й хрестоматією епічних пісень, легенд та переказів епохи Київської Русі. Поетичним шедевром давньої літератури є «Слово о полку Ігоревім». Цей героїчний епос увібрав у себе найкращі зразки народної творчості того часу і став надбанням та гордістю всього слов'янського світу.

Давня українська література

Титульна сторінка	Твори	Автор	Опис
	Остромирове Євангеліє	дияк Григорій	Найдавніша датована рукописна пам'ятка церковнослов'янської мови Київської держави. Цей твір переписаний у 1056-1057 рр. з болгарського оригіналу дяком Григорієм для новгородського посадника Остромира, від імені якого Євангелія дістало назву. Остромирове Євангеліє містить вибрані євангельські читання. Хоча цей твір написаний старослов'янською мовою, проте в ньому наявні вкраплення живої мови Русі-Україна. Рукопис пам'ятки, який налічує 294 аркуші великого формату, по-мистецьки оздоблений кольоровими ініціалами, заставками, трьома мініатюрами євангелістів Івана, Луки й Марка.
	Ізборник Святослава (1073)	дияк Іван	Другою датованою давньоруською писемною пам'яткою є Ізборник Святослава (1073). Це — архаїчна рукописна хрестоматія, що містить різні вислови та фрагменти з богословських творів. Книга має єнциклопедичний зміст, у ній порушено проблеми християнського богослов'я, розтлумачуються положення Біблії про поводження в повсякденні. Тут наведено відомості з астрономії та астрології, математики та фізики, історії, філософії, граматики, зоології, ботаніки, логіки й етики. Ізборник переписав дяк Іван з іншими писцями для київського князя Святослава Ярославича з болгарського джерела, складеного на початку X ст. для болгарського царя Симеона. Ізборник Святослава містить 380 статей, які належать 25 авторам (здебільшого візантійцям)
	Ізборник (1076)	дияк Іван	Третя датована писемна пам'ятка — Ізборник (1076) — складена за матеріалами рукописів княжої бібліотеки Софійського собору. Ця книга містить найрізноманітніші відомості духовного та філософського змісту — роздуми про правдиву віру, повчання дітям тощо.[8]

Надзвичайно розмаїта і багата література письменників української діаспори, яка творилася впродовж ХХ ст. вихідцями з України на просторах від Європи до Австралії. Серед найяскравіших її представників — Іван Багряний, Василь Барка, Євген Маланюк, Ігор Костецький, Богдан Бойчук, Віктор Домонтович, Улас Самчук, Юрій Тарнавський, Емма Андієвська та багато інших.

• Український історичний роман

Сучасну українську літературу творять письменники нової генерації Мирослав Дочинець, Тарас Прохасько, Іван Андрусяк, Юрій Андрухович, Дмитро Білий, Наталка Білоцерківець, Андрій Бондар, Юрій Винничук, Олексій Волков, Богдан-Олег Горобчук, Олег Гуцуляк, Анатолій Дністровий, Степан Дупляк, Сергій Жадан, Богдан Жолдак, Оксана Забужко, Юрій Іздрик, Олесь Ільченко, Олександр Ірванець, Олександр Клименко, Євгенія Кононенко, Олег Короташ, Андрій Курков, Іван Малкович, Таня Малярчук, Марія Матіос, Богдана Матіяш, Дзвінка Матіяш, Кость Москалець, Юрій Олійник, Ігор Павлюк, Галина Пагутяк, Світлана Пиркало, Юрій Покальчук, Микола Рябчук, Олег Соловей, Володимир Чорномор, Василь Шкляр та інші. Твори багатьох з них знані в Україні та за кордоном, перекладені багатьма мовами світу.

Сучасні інформаційно-комунікаційні технології надають можливість письменникам публікувати твори не лише у формі друкованих книжок, але також на авторських вебсайтах [1] [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.], які, наприклад надає Проект «Автура» чи сайт Поетичні майстерні [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.].

Українська література мала важкий розвиток через постійне іноземне панування над українськими землями. В деякі періоди використання української мови навіть було заборонено до друку. Однак, незважаючи на численні репресії, український народ має багату літературну спадщину, яку створила велика кількість відомих авторів.

• Журнал «Дніпро»
• Слово і час

Див. також категорію: Видавництва України (118)

Див. також категорію: Літературні премії України (178)

• Meridian Czernowitz
• Львівський міжнародний літературний фестиваль
• Малахітовий носоріг (конкурс)
• Підкова Пегаса (фестиваль)
• Просто на Покрову
• Сумський фестиваль української поезії «Ми-Суми»

• Історія української літератури
• Періодизація української літератури
• Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка
• Українська літературна енциклопедія
• Україна та українці в російській літературі від 17 — до початку 20 століття
• Четья-Мінея 1489
• Самвидав
• ТЕІ (ініціатива кодування тексту)

• Азбуковник: енциклопедія української літератури. У 2-х т. / Укл. Б. Романенчук. — Філадельфія: Київ, 1969—1973.  (т. 1, PDF-файл [Архівовано 5 липня 2017 у Wayback Machine.] і т. 2, PDF-файл [Архівовано 5 липня 2017 у Wayback Machine.])
• Зеров М. Лекції з історії української літератури: 1798—1870 / Під ред. Д. В. Горзлін, О. Соловей. — Едмонтон: Видання Канадського Ін-ту Укр. Студій, 1977. — 271 с.
• Літературознавча енциклопедія / У двох томах. Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — К: ВЦ «Академія», 2007. (DjVu-файли т. 1 [Архівовано 11 грудня 2016 у Wayback Machine.] i т. 2 [Архівовано 8 червня 2021 у Wayback Machine.])
• Літературознавчий словник-довідник /За ред. Р. Гром'яка. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — 752 с. — ISBN 966-580-003-5 (DjVu-файл [Архівовано 31 серпня 2019 у Wayback Machine.])
• Мала літературна енциклопедія / Павло Богацький. — Сідней, 2002.  (PDF і DjVu-файли [Архівовано 5 липня 2017 у Wayback Machine.])
• Повернення деміургів / Плерома 3'98. Мала українська енциклопедія актуальної літератури  — Івано-Фанківськ: Лілея-НВ, 1998. — 288 с. — ISBN 966-7263-22-3  (глосарійний корпус [Архівовано 14 лютого 2018 у Wayback Machine.]; PDF^{[недоступне посилання з червня 2019]})^[1]
• Єфремов С. Історія українського письменства: В 2 т. — Київ — Ляйпціг, 1919—1924.
• Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. — Київ, 1997.
• Возняк М. С. Історія української літератури: В 3 т. — Львів, 1920–1924.
• Грушевський М. С. Історія української літератури: В 6 т. — Київ – Львів, 1923—1927.
• Чижевський Д. І. Історія української літератури (від початків до доби реалізму). — Нью-Йорк, 1956.
• У терновім колі. Одеська письменницька організація у 1920—1950 рр. : біобібліогр. покажч. / М-во культури і туризму України, Одес. нац. наук. б-ка ім. М. Горького ; упоряд. Г. І. Єфімова ; [наук. ред. Г. Д. Зленко]. — О. : [б. в.], 2011. — 172 с.
• Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т / Редкол.: …А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін. — 2-е вид. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1987. — С. 467—468.
• Підручник з української літератури: історія і теорія. — Донецьк:Східний видавничий дім, 2003. — 324 с.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біо-бібліографічні відомості (науково-довідкове видання)/ Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, Український культурологічний центр. 2012. — 516 с.
• Українська література XI—XVIII ст. : Навч. посіб. для студ. ВНЗ / П. В. Білоус. — К.: Академія, 2010. — 360 с. — ISBN 978-966-580-326-3.
• Українська література XI—XVIII ст. : Хрестоматія / За ред. П. В. Білоуса. — К. : Академія, 2011. — 688 c.
• Український самвидав: літературна критика та публіцистика (1960-ті — початок 1970-х років): Монографія / О. Є. Обертас. — К. : Смолоскип, 2010. — 300 c.
• Художня література України. Від міфів до модерної реальності / Михайло Наєнко. — К. : Вид. центр «Просвіта», 2012. — 1088 с.
• Українська література XX століття: моногр. / Микола Ткачук. — Тернопіль: Медобори, 2014. — 608 с.
• Історія української літератури: ХХ — поч. ХХІ ст. : навч. посіб. : у 3 т. / за ред. В. І. Кузьменка. — К. : ВЦ «Академія», 2017. — Т.3. — 544 с. [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Літературна дефіляда. Сучасна українська критика про сучасну українську літературу: [зб. аналіт. ст. / ред., упорядкув. В. Панченко]. — К. : Темпора, 2012. — 541 с. : іл. ; 23 см. — (Бібліотека «ЛітАкценту»). — 1 000 пр. — ISBN 978-617-569-097-0
• Гольденберг Л. І. Бібліографічні джерела українського літературознавства: Путівник. — 2-е вид., випр. і доп. — К.: Вища шк., 1990. — 252 с.
• Губар О. Сучасні українські письменники Криму: Навч. посібник з укр. літ. для учбових закладів Криму. — Сімф.: Кримнавчпеддержвидав, 1997. — 335 с.
• З порога смерті: Письменники України — жертви сталінських репресій / Авт. кол.: Л. С. Бойко, В. С. Брюховецький, І. В. Зуб та ін. — К.: Рад. письменник, 1991.
• Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті: У 5 т. / АН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка ; гол. редкол.: Г. Д. Вервес . — Київ: Наукова думка, 1987—1994.
• Українська література у портретах і довідках: Давня література — література XIX ст.: Довідник / Редкол.: С. П. Денисюк, В. Г. Дончик, П. П. Кононенко та ін. — К.: Либідь, 2000. — 360 с.
• Просалова В. А. Інтермедіальні аспекти новітньої української літератури. Монографія / Віра Андріївна Просалова. — Донецьк: ДонНУ, 2014. — 154 с. ISBN 978-966-639-652-8
• Павлюк І. Історії емоцій: Про тексти та життєтексти сучасних літераторів / Передмова Миколи Тимошика. — Львів: Світ, 2021. — 352 с. ISBN 978-966-914-330-3

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Українська література

• Львів — місто натхнення. Література: [іл. літ.-енцикл. путівник / упоряд. О. Муха]. — Львів: Вид-во Старого Лева, 2017. — 448 с. — Дод. до кн. мапа. — ISBN 617-679-345-8.
• Ukrainian Literature in English, 1966—1979. / Tarnawsky M. — Edmonton and Toronto: 2010.
• Рудловчак, О. Хрестоматія закарпатської української літератури ХІХ століття, Ч. І. — Пряшів: Rektorat Univerzity P.J. Safarika v Kosiciach, 1976. — 242 с.
• Рудловчак, О. Хрестоматія закарпатської української літератури ХІХ століття, Ч. ІІ. — Кошіце: Ректорат університету ім. Шафаріка, 1985. — 327 с.
• Рудловчак, О. Хрестоматія закарпатської української літератури ХІХ століття, Ч. І. — 2-ге перероб. і доп. вид. — Пряшів, 1990. — 260 с.

• Українська література і Шевченко // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 393-429.
• Новітня українська література // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 131-132.
• Література України — історія української літератури та критичні статті.
• Українська література 13 — 18 ст. // Знання про Україну
• Українська латиномовна література. [Архівовано 16 червня 2011 у Wayback Machine.]  —
• Бібліотека української поезії [Архівовано 29 серпня 2012 у Wayback Machine.]
• Українська література на порталі «Український Центр» [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Людмила Шевченко-Савчинська. Етикетна латиномовна поезія в українській літературі 16-18 ст. Дис. на здобуття наукового ступеня к. філол. н. КНУ імені Тараса Шевченка. Київ, 2005. [Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Інтернет-портал «Література рідного краю» (Донбасу). Творчість українських письменників Донбасу.
• Конспекти з української літератури [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] — матеріали проведення уроків для вчителів.
• Відкрита електронна бібіліотека
• Украинская литература // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.).
• 20–40-ві роки в українській літературі. 1 : П. Білецький-Носенко, П. Гулак Артемовський, Л. Боровиковський, Є. Гребінка, А. Метлинський, М. Костомаров. — 1922. — Київ: Держвидав, 1922. — 231, 9 с. : портр. — (Шкільна бібліотека / під ред. О. Дорошкевича). [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]