|
Урочище Грабарка
Уро́чище «Грабарка» — ландшафтний заказник місцевого значення.[1] За фізико-географічним районуванням України (1968), територія ландшафтного заказника належить до Крижопільського району області Подільського Побужжя Волинсько-Подільської височини Дністровсько-Дніпровської лісостепової зони. За геоботанічним районуванням України (1968) територія належить до Могилів-Подільсько-Бершадьського району геоботанічного округу дубово-грабових та дубових лісів Південної підпровінції Правобережної провінції Європейської широколистяної області. Для цієї території характерні хвилясті лесові рівнини з фрагментами дубово-грабових лісів на опідзолених, реградованих та типових вилугованих і карбонатних чорноземних ґрунтах та височинні сильно еродовані рівнини з переважанням силових земель та фрагментами лісів з дуба скельного та грабу на опідзолених та чорноземних змитих ґрунтах та заплави річок з різнотравно-злаково-осоковими луками, тобто з геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою Жмеринську слабо розчленовану лесову рівнину. В геологічному відношенні територія належить до фундаменту Українського кристалічного щита, що представлений ранньопротерозойськими складчастостями: гранітів та гнейсів та областю архейської складчастості. Осадкові відклади, що перекривають кристалічний фундамент прилучені до неогенової системи і складені сіро-зеленими місцями жовтими глинами. Ґрунтовий покрив характеризується типовими чорноземами неглибокими і глибокими мало гумусними карбонатними і вилутуваними. Територія заказника знаходиться в межах рівнинної атлангико-континентальної області помірного кліматичного поясу. Клімат території помірно континентальний. Для нього с характерним тривале нежарке літо, і порівняно недовга, м’яка зима. Середня температура січня становить - 6°С, а липня становить + 19°С. Річна кількість опадів становить від 575 і вище мм. Ділянка є невіддільною частиною екомережі, діяльність якої спрямована на відтворення та збереження екосистем. Значні площі у заплаві зайняті угруповання остепнених лук класу передгірних перервами мокрих луків з домінуванням костриці валіскої, тонконога вузьколистого, ромашки білої та участю в травостої жовтець багатоквітковий, подорожника ланцетоподібного, деревію звичайного, лядвинця рогатого, конюшини лугової, конюшини повзучої тощо. На схилах долини поширені степові угруповання класу з фрагментами рудеральних ценозів, формування яких зумовлено зсувами ґрунту на крутих схилах. У складі степових ценозів домінує костриця валіеька, ^ зустрічається вероніка сива, тонконіг гребінчастий, осока рання. На гранітних відслоненнях ростуть очиток шестирядний, віскарія клейка, чебрець Маршалдів. Джерела
Примітки
|
||||||||||||||||||||
