Уїл (річка)

Уїл
Річка Уіл на мапі Казахстану
48°32′28″ пн. ш. 52°24′15″ сх. д. / 48.541006° пн. ш. 52.404068° сх. д. / 48.541006; 52.404068
Витік	Мугоджари
• координати	49°32′ пн. ш. 56°48′ сх. д. / 49.533° пн. ш. 56.800° сх. д. / 49.533; 56.800
Гирло	озеро Актобе
• координати	48°35′ пн. ш. 52°28′ сх. д. / 48.583° пн. ш. 52.467° сх. д. / 48.583; 52.467
Басейн	внутрішній безстічний Арало-Каспійський басейн
Країни:	Казахстан
Прирічкові країни:	Казахстан Актюбінська область, Атирауська область
Довжина	800 км
Площа басейну:	31 500 км²
Середньорічний стік	260 м³/с (max, в пониззі)
Притоки:	ліва: Ашеуіл права: Кііл

|оригінальна_назва=

Уїл (каз. Ойыл) — степова річка в Актюбінській та Атирауській областях, у північно-західній частині Казахстану. Належить до внутрішнього безстічного Арало-Каспійського басейну.^[1]

Річка бере початок біля південного підніжжя Мугоджарських гір (південне пасмо Уралу). Тече в західному — південно-західному напрямку, в більш-менш рівних берегах, а далі в абсолютно плоских. Правий берег низовинний, лівий — більш вищий. В пониззі ділиться на численні рукави та стариці, завершується ж солончаковими болотами — в посушливий період, або впадає у озеро Актобе на Прикаспійської низовини. Вода влітку в низинах солонувата. Замерзає в кінці листопада, розкривається в кінці березня.

Довжина річки близько 800 кілометрів, площа басейну 31 500 км². Живлення — снігове. Максимальний стік води в пониззі становить близько 260 м³/с. У літню пору витрати води річки значно зменшуються. Річкова вода використовується для зрошування.^[2]

У річки безліч приток, найбільші з яких: Кіїл (права) та Ашеуїл (ліва).

• Річки Казахстану

• Річка Уіл // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Қазақ тілі терминдерінің салалық ғылыми түсіндірме сөздігі. Су шарушылығы. — Алматы : Мектеп, 2002. (казах.)

Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.