|
Фаланга (військова справа).jpg) Фаланга (дав.-гр. φάλαγξ) — тісно зімкнутий лінійний стрій піхоти для бою. Існувала в античні часи у Стародавній Греції, Македонії і Римі. Мала 8—16 рядів (рідше до 25), по фронту займала до 500 м (при ряді в 1000 воїнів). Грецька фаланга Фаланга у Стародавній Греції була відома ще під час Троянської війни, на поч. ХІІ ст. до н. е. Опис фаланги в значенні щільно зімкнутої оборонної лінії зустрічається в «Іліаді» Гомера [1]. Остаточно оформилася в VI ст. до н. е. Складалася з важкоозброєної грецької піхоти — гоплітів. Фаланга як форма лінійного бойового строю зустрічається в усіх давньогрецьких державах до пізнього часу; її основними ознаками служили щільна будова рядів і довгі списи гоплітів — дорі[2]. Македонська фалангаДавньогрецький піхотний стрій був вдосконалений Філіпом ІІ Македонським. Він переозброїв гоплітів на сарисофорів, з сарисами — довгими списами, що замінили давньогрецькі дорі, включив до фаланги легку грецьку піхоту — пелтастів та важку македонську кавалерію — гетайрів. Велика македонська фаланга налічувала 16 384 сарисофорів, 8 192 пелтастів і 4 096 гетайрів. Були встановлені підрозділи фаланги, основні з яких:
Комбінації різних підрозділів фаланги дозволяли робити певний маневр. Бойовий стрій міг також бути різним — квадрат, уступ, кліщі. Основа дії фаланги — фронтальна атака сарисофорів. Тактично фаланга діяла як єдине ціле, володіла значною силою фронтального удару. Однак вона була непорушною, її ряди швидко розстроювались при русі. Римська фалангаІснувала фаланга й у Стародавньому Римі в часи ранньої Римської республіки, до введення маніпулярного строю при Марку Фурію Каміллі наприкінці 4 століття до н. е. Застосування фаланги відновилося у пізній Римській імперії у війнах з варварами. Примітки
Див. такожДжерела Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фаланга (військова справа)
|