Федір Ольгердович
Федір Ольгердович (бл.1332/1333[1] — бл. 1394 / бл. 1400) — державний та військовий діяч Великого князівства Литовського, князь Ратненський та Кобринський (бл. 1352 — бл. 1394). Син великого князя Литовського Ольгерда та його першої дружини, Марії Вітебської. Представник династії Гедиміновичів, родоначальник князів Кобринських і Сангушків. З життєписуЯн Тенговський (пол. Jan Tęgowski) вважає його найстаршим зі синів Ольгерда і легітимним спадкоємцем, трон якого захопив Ягайло.[1] Володів Ратним (до 1377—1394, можливо, що отримав Ратненське князівство ще від Любарта Гедиміновича[1]), Любомлем, правдоподібно, Кобрином, маєтностями в Галичині (зокрема, Жидачевом).[2] Офіційно титулувався князем Ратненським[3]. Після нетривалої втрати Ратного у 1366—1370 роках, по смерті Казимира ІІІ осів знову в ньому. Посідав дрібні володіння у Червоній Русі[2]. У 1377 р., посилаючись на своє родове старшинство, відмовився визнавати Великим князем Литовським Ягайла[3], вважаючи, що навіть у нього більше прав[1], й добровільно[2] присягнув на вірність польському та угорському королю Людовику Угорському[3] під час його походу на Волинь. При цьому мав зазначити, що має права на литовський престол як найстарший (це твердження сумнівне) Ольгердович[2]. 1385 року — після Кревської унії перейшов під сюзеренітет Ягайла (1386).[3] 1394 р. в Долятичах разом з іншими трьома братами короля ручався перед Ягайлом за брата Андрія Ольгердовича. Його жидачівське староство отримав князь Федір Любартович[2]. Помер, за даними Л. Войтовича, близько 1394 року,[1] за даними Олени Русиної, близько 1400 року[3][a]: тоді його жидачівські посілості вже були надані Федору Любартовичу[2]. Сім'яБув одружений з Ольгою. Діти:
Зауваги
Примітки
Див. такожДжерела
Посилання
Information related to Федір Ольгердович |