Share to:

 

Форстерит

Форстерит
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураFo[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаMg₂SiO₄ Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 109.AC.05[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 851.3.1.2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніяромбічна сингонія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групапросторова група Pbnmd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Твердість7 Редагувати інформацію у Вікіданих
Колір рисибілий Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьАдоларіус Якоб Форстер[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьСомма[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Форстерит у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Форстерит

Форстерит — мінерал класу силікатів, магніїстий різновид олівіну острівної будови. Синоніми: болтоніт, олівін магнієвий.

Етимологія та історія

Форстерит вперше був знайдений у 1824 році на вулкані Сомма в Італії та описаний французьким мінералогом Армандом Леві (1795—1841), який назвав мінерал на честь Адолярія Якоба Форстера (1739—1806), німецького мінералога, колекціонера і торговця мінералами[6].

Зауважимо, що в ряді джерел подається інша інформація — що мінерал названо на честь Йоганна Рейнгольда Форстера (1729—1798) — німецького орнітолога, ботаніка, зоолога та мандрівника англійського походження[7].

Загальний опис

Форстерит

Хімічна формула: Mg2[SiO4].

Містить (%): MgO — 57,1; SiO2 — 42,9.

Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: ізометричні або злегка сплюснуті кристали. Спайність недосконала. Густина 3,22. Тв. 6,75-7,25. Колір білий до світло-зеленого або лимонно-жовтого. Риса біла. Блиск скляний. Прозорий і напівпрозорий.

Генезис

Форстерит утворюється у вулканітах від основного до ультраосновного і в метаморфізованих доломітових вапняках. Там він зустрічається в парагенезисі з цілим рядом мінералів, таких як кальцит, хроміт, доломіт, енстатит, корунд, магнетит, флогопіт, плагіоклаз і шпінель. Також утворюється у процесі серпентинізації ультраосновних порід і відомий в асоціації з магнезитом, флогопітом, гематитом, серпентином, хондродитом, кліногумітом, бруситом.

Структура форстериту

Поширення

Важливий мінерал ультраосновних комплексів. Зустрічається також в контаково-метаморфічних породах (доломітах, вапняках) разом з хондродитом і флогопітом.

Станом на 2014 рік форстерит було знайдено в більш ніж 960 місцях. На додаток до місця розташування типових зразків на вулкані Сомма (Італія), форстерит також був знайдений в Італії в районі Вультур, а також в Апулії, Лаціо, Лігурії, Ломбардії, П’ємонті, Сицилії, Трентіно-Південному Тіролі, Тоскані та Умбрії. Зустрічається в старих вулканічних відкладах Везувію (Італія).

Інші країни та континенти, де знайдено форстерит, включають Єгипет, Алжир, Анголу, Антарктиду, Ефіопію, Австралію, Болівію, Ботсвану, Бразилію, Болгарію, Китай, Німеччину, Фінляндію, Францію, Грецію, Гренландію, Індію, Індонезію, Ірак, Японію, Казахстан, Канаду, Колумбію, Мадагаскар, Мексика, М’янму, Намібію, Нову Каледонію, Нову Зеландію, Північну Корею, Норвегію, Австрію, Польщу, Росію, Шотландію (Великобританія), Швецію, Швейцарію, Словаччину, Іспанію, Південну Африку, Таджикистан, Танзанію, Чехію, Туреччину, Угорщину, Україну та США.[8]

У квітні 2011 року дослідницька група США повідомила про відкриття кристалів форстериту в протозоряній хмарі протозірки HOPS-68 за допомогою космічного телескопа Spitzer. Форстерит також був виявлений за допомогою інфрачервоної спектроскопії в інших космічних середовищах - наприклад, у кількох кометах (включаючи комету Галлея та комету Гейла-Боппа), у пилових оболонках пульсуючих червоних гігантів, у планетарних туманностях і в протопланетних дисках (тобто нових планетних системах).[9]

Використання

Використовують для виготовлення вогнетривкої цегли. Дорогоцінні різновиди (хризоліт) використовуються у ювелірній справі.

Див. також

Примітки

  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. а б mineralienatlas.de
  5. Lévy A. Observations on the preceding paper, with an account of a new mineral // Ann. Philos. / T. ThomsonLondon: 1824. — Vol. 7. — P. 59–62. — ISSN 0365-4915
  6. MINERALOGICAL MAGAZINE, MARCH 1972, VOL. 38, PP. 545-50 Jacob Forster (1739—1806) and his connections with forsterite and palladium CLIFFORD FRONDEL Department of Geological Sciences, Harvard University, Cambridge, Mass. 02 t38
  7. Mineralogists have been exceedingly creative when it comes to naming mineral species. In 1896, Albert H. Chester (left), Mineralogy. Professor at Rutgers: Forsterite is the magnesium‐rich end member o the olivine solid‐solution series. It was named in honor of the German Professor Johann Reinhold Forster (1729‐1798), who taught min‐ eralogy and natural history at the University of Halle.
  8. Fundortliste für Forsterit beim Mineralienatlas und bei Mindat
  9. Thomas Henning: Astromineralogy. 2. Auflage. Springer, Berlin, Heidelberg 2010, ISBN 978-3-642-13258-2.

Література

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya