Філ Вудс

Філ Вудс
Філ Вудс, 1978
Основна інформація
Повне ім'я	Філіп Веллс Вудс
Дата народження	2 листопада 1931(1931-11-02)
Місце народження	Спрингфілд, Массачусетс
Дата смерті	29 вересня 2015(2015-09-29) (83 роки)
Місце смерті	Іст-Струдсберг, Пенсільванія
Причина смерті	емфізема легень
Роки активності	1940-ві—2010-ті
Громадянство	США
Професія	музикант, композитор
Освіта	Джульярдська школа і Мангеттенська школа музики
Інструменти	альт-саксофон, кларнет
Жанр	джаз
Псевдоніми	Fudd Gumjaw[1]
Лейбли	Blue Note, Impulse!, Prestige, Savoy, RCA, Mode, Epic, Candid, MGM, Verve, Embryo, Testament, Muse, Omnisound, Enja, Chesky
Нагороди	Маестро джазу
У шлюбі з	Chan Parkerd
philwoods.com
Файли у Вікісховищі

Фі́ліп Веллс Вудс (англ. Philip Wells Woods; 2 листопада 1931, Спрингфілд, Массачусетс — 29 вересня 2015, Іст-Струдсберг, Пенсільванія) — американський джазовий альт-саксофоніст, кларнетист і композитор.

Народився 2 листопада 1931 року у Спрингфілді (штат Массачусетс). Отримав альт-саксофон від свого дядька у спадок; почав грати у віці 12 років. Навчався у Гарві ЛаРоуза у Спрингфілді, потім у 1948 році переїхав у Нью-Йорк. Навчався у Ленні Трістано, також один семестр у Мангеттенській школі музики (1948); вчився грати на кларнеті у Джиммі Абате у Джульярдській школі (1948—52).

Першу професійну роботу отримав у гурті армії військово-повітряних сил. Грав з Річардом Гейменом, Чарлі Барнетом (1952), Джиммі Рейні (1955); Джорджем Воллінгтоном, Фрідріхом Гулдою, Діззі Гіллеспі, Кенні Доргемом (1956); очолював гурт разом з Джином Квіллом (1957), грав з Бадді Річем (1958—59), Квінсі Джонсом (1959—61), включаючи велику кількість гастролів до Європи. У 1960-х працював з Джорджем Расселлом, Нілом Гефті, Джекі Кейном-Роєм Кралом, Джо Ньюменом, Менні Альбамом, Ел Коном-Зутом Сімсом, Олівером Нельсоном, Телоніусом Монком та багатьма іншими, також багато працював як сесійний музикант. У 1962 році з окрестром Бенні Гудмена їздив на гастролі до СРСР. Очолювив відділ джазу у таборі мистецтв Ремблерні (1966).

У 1968 році переїхав у Францію, де у Парижі очолював гурт European Rhythm Machine, в якому грали Джордж Грунтц, Анрі Тешьє, Даніель Юмер (1968—73). У 1973 році провів десять місяців у Лос-Анджелесі, де грав у електронному квартеті Піта Робінсона. У 1974 році перебрався у Париж. Став учасником-засновником біг-бенду Кларка Террі, концертував разом з Мішелем Леграном у 1970-х; також написав музику для саундтреків до кінофільмів «Більярдист» (1962), «Фотозбільшення» (1966).

Очолював власний квартет (1974—83), який пізніше був розширений до квінтету; а також великий ансамбль, the Little Big Band, до яких входили басист Стів Гілмор, ударник Білл Гудвін. Гастролював з власним біг-бендом (1999). Став лауреатом 4-х премій «Греммі» (1975, 1977, 1982, 1983).

Помер 29 вересня 2015 року в Іст-Струдсберзі (штат Пенсільванія) у 83-річному віці.

Записи Вудса сім разім номінувались на премію «Греммі», з яких від здобув 4 нагороди.

• 1975 — Премія «Греммі» за найкращ джазове виконання ансамблем, Images
• 1977 — Премія «Греммі» за найкраще джазове інструментальне виконання, Live from the Showboat
• 1982 — Премія «Греммі» за найкраще джазове інструментальне виконання, More Live
• 1983 — Премія «Греммі» за найкраще джазове інструментальне виконання, At the Vanguard

• Pot Pie (Prestige, 1954)
• Woodlore (Prestige, 1955)
• Pairing Off (Prestige, 1956)
• The Young Bloods (Prestige, 1956) з Дональдом Бердом
• Four Altos (Prestige, 1957) з Джином Квіллом, Гелом Стейном, Сахібом Шихабом
• Phil and Quill with Prestige (Prestige, 1957) з Джином Квіллом
• Sugan (Status, 1957)
• Early Quintets (Prestige, 1959)
• Greek Cooking (Impulse!, 1967)
• Round Trip (Verve, 1969)
• Altology (Prestige, 1976)
• More Live (1982)
• At the Vanguard (1983)
• The Rev and I (Blue Note, 1998)

• Feather, Leonard; Gitler, Ira. The Biographical Encyclopedia of Jazz — Oxford University Press; 1 ed., 2007. — 744 p. ISBN 978-0195320008

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філ Вудс

• Біографія на Allmusic (англ.)
• Дискографія на Discogs (англ.)