Характер (фільм 1997)

Характер
Karakter
Жанр	драма
Режисер	Майк ван Дім
Сценаристи	Фердинанд Бордевейк, Лоренс Гілс, Мак вн Дім
На основі	однойменного роману Ф. Бордевейка
У головних ролях	Ян Деклер, Федж ван Хьєт, Бетті Шурман, Ханс Кестинг
Оператор	Роджер Стофферс
Кінокомпанія	First Floor Features, Almerica Films
Дистриб'ютор	Netflix
Тривалість	122 хв.
Мова	німецька, французька і англійська
Країна	Нідерланди, Бельгія
Рік	1997
IMDb	ID 0119448

Характер (нідерл. Karakter ) – драматичний фільм, знятий нідерландським режисером Майком Ван Дімом за однойменним романом Фердинанда Бордевейка. Прем’єра фільму відбулася у 1997 році^[1].

Події фільму розгортаються у Нідерландах у 20-ті роки ХХ століття.

Поліція виявляє труп судового пристава Древерхейвена, з ознаками насильницької смерті. За підозрою у вбивстві затримують молодого адвоката Катадройффе, який, як стало відомо, перебував у офісі Древерхейвена.

Під час допиту Катадройффе згадує своє життя та повідомляє, що він є сином загиблого.  

Також він розповідає поліцейським, що мати народила його він Древерхейвена, коли працювала у нього економкою. Дізнавшись про свою вагітність, вона пішла від нього.

Дізнавшись про її нове місце мешкання, Древерхейвен пише їй листа із пропозицією шлюбу, на що вона неодноразово відповідає відмовою.

По народженню сина мати нічого не розповідає йому про батька. Катадройффе з дитинства стикається з труднощами, але долає їх, незважаючи на обставини. Виявляється, що значною мірою проблеми пов’язані з Древерхейвеном, який не визнає його сином. Він також є власником банку, де Катадройффе двічі бере позики, через які отримує виклики до суду.

Постійно шукаючи роботу, він знаходить посаду у юридичній конторі, де отримує достойну заробітну плату, навчається та зрештою стає адвокатом.

Із цією новиною він приходить до контори Древерхейвена, де між ними виникає бійка, після якої Катадройффе йде.

В цей час поліція з’ясовує, що Катадройффе пішов з контори Древерхейвена о 17:00, в той час, як за висновками експертизи останній помер о 23:00. Також з’ясовується, що Древерхейвен покінчив життя самогубством, залишивши свої статки Катадройффу та підписавши адресований йому лист словом «батько».

За словами Брендона Джуделла, члена спілки кінокритиків Нью-Йорка, кіноредактора видання New York Theatre Wire, «фільм у стилі Діккенса та Кафки чудово знятий оператором Роджером Стофферсом, а режисура та сценарій Майка Ван Дієма майже ідеальні»^[2].

За публікацією Mountain Xpress, «надзвичайно стильний, добре продуманий фільм, який дивує рівнем кінематографічної творчості»^[3].

Фільм був представлений до нагород у 25 номінаціях та переміг у 18 з них, у т.ч.^[4]:

• ·       Премія Оскар у номінації «Кращий фільм іноземною мовою», 1997^[5];
• ·       Перемога на Нідерландському кінофестивалі у категоріях «Кращий сценарій», 1997^[6];
• ·       Гран-Прі Паризького кінофестиваля, 1998^[7].