Хоу Сяосянь

Хоу Сяосянь
Хоу Сяосянь
侯孝賢
Дата народження	8 квітня 1947[…] (77 років)
Місце народження	Мейсянь, Гуандун, Республіка Китай
Громадянство	Республіка Китай (Тайвань)
Національність	хакка
Alma mater	National Taiwan University of Artsd і 國立鳳山高級中學d
Професія	режисер
Нагороди	Золотий лев (1989), спеціальна премія журі Каннського МКФ (1994), Європейська кінопремія (2001), Почесний Леопард МКФ у Локарно (2007)
IMDb	ID 0396284
	Хоу Сяосянь у Вікісховищі

Хоу Сяосянь (кит. трад. 侯孝賢, піньїнь: Hóu Xiàoxián, 8 квітня 1947, Мейсянь, Гуандун) — тайванський кінорежисер, найбільший представник нової хвилі тайванського кіно.

Біографія

Належить до народності хакка. Разом з батьками, які втікали від громадянської війни, приїхав на Тайвань в 1949 році. Працював на заводі в Тайбеї. Закінчив Національну художню академію. Дебютував як самостійний режисер в 1980 році. Після закінчення стажувався у Лі Сіна. З 1975 року написав сценарії до фільмів: «Цзаоань Тайбей» («Доброго ранку, Тайбей»), «Сяо Бі ді Гуші» («Розповідь про маленького Бі»; приз тайбейського фестивалю «Золотий кінь») тощо.

У 1980 році поставив перший фільм — фарсову комедію «Цзюші люлю-ди та» («Ось яка вона Гулена»). Наступні фільми: «Цзай на хе-пань цінцао цін» («Зелена зелена травичка на тому березі»), «Ерцзі-ді та Ваньо» («Велика лялька сина»; новела в однойменному фільмі: страждання «людини-сендвіча», що не має коштів прогодувати сім'ю), «Дундун ди Цзяці» («Канікули Дундуна»; хлопчик проводить літо у бабусі; призи в Нанті і Локарно), «Туніянь Ванш» («Дитячі спогади»; важке дорослішання хлопчика, що переживає смерть батьків; призи на МКФ «Золотий кінь», в Берліні, Роттердамі), «Ляньлянь Фенчен» («Пил на вітрі»; розповідь про любов, яка могла б бути, але не склалася; приз в Португалії за режисуру), «Нілохе Нюйер» («дочка Нілу»; приз в Турині), «Бейцін ченші» («Місто скорботи»; події життя родини на тлі повстання в 1948 році; «Золотий лев св. Марка» у Венеції, 1989), «Сімен женьшен» («Сон театру, життя людини»; розповідається про реальну долю актора лялькового театру на тлі історичних змін на Тайвані), «Хао нань хао Нюй» («Добрий чоловік і добра жінка»), «Наньфан Цзай-цзянь Наньфан» («Прощай, Південь, прощай»).

Фільмографія

Режисер

Рік	Українська назва	Оригінальна назва	Примітки
1980	Мила дівчина	就是溜溜的她	Перший повнометражний художній фільм
1981	Веселий вітер	風兒踢踏踩
1982	Зелена, зелена трава біля дому	在那河畔青草青
1983	Людина-сендвіч	兒子的大玩偶	Режисер спільно з Ван Дженом і Цзен Чжуан-сяном
1983	Хлопці з Фенгкуей	風櫃來的人	Золотий приз Кінофестивалю трьох континентів 1984 року
1984	Літо в дідуся	冬冬的假期	Золотий приз Кінофестивалю трьох континентів 1985 року
1985	Час жити, час помирати	童年往事	Приз ФІПРЕССІ Берлінського міжнародного кінофестивалю 1986 року
1986	Пил на вітрі	戀戀風塵	Брав участь на Кінофестивалі трьох континентів 1986 року
1987	Дочка Нілу	尼羅河的女兒	Брав участь у Каннському кінофестивалі
1989	Місто скорботи	悲情城市	Золотий лев Венеційського кінофестивалю 1989 року
1993	Лялькар	戲夢人生	Приз журі Каннського кінофестивалю
1995	Добрий чоловік, добра жінка	好男好女	Кращий художній фільм Гавайського міжнародного кінофестивалю
1996	Прощай, Південь,прощай	南國再見，南國	Брав участь у Каннському кінофестивалі 1996 року
1998	Квіти Шанхаю	海上花	Брав участь у Каннському кінофестивалі 1998 року
2001	Мілленіум Мамбо	千禧曼波	Технічний Великий приз Каннського кінофестивалю 2001 року
2003	Кафе Люм'єр	咖啡時光	Японського виробництва, брав участь у Венеціанському кінофестивалі 2003 року
2005	Три рази	最好的時光	Брав участь у Каннському кінофестивалі 2005 року
2007	Дім електричної принцеси	電姬館
2008	Політ червоної кулі	Le Voyage du Ballon Rouge (紅氣球的旅行)	Французького виробництва
2011	La Belle Epoque	黃金之弦	Сегмент антології фільму 10 +10
2015	Вбивця	聶隱娘	Кращий режисер Каннського кінофестивалю 2015 року

Продюсер

Рік	Українська назва	Оригінальна назва	Режисер
1991	Запали червоний ліхтар	大紅燈籠高高掛	Чжан Їмоу
1992	Пил ангелів	少年吔，安啦	Хсю Хсяо-Мінг
1993	Острів скарбів	只要為你活一天	Чень Го-Фу
1994	Запозичене життя	多桑	Ву Нієн-жень
1995	Heartbreak Island	去年冬天	Сю Сяо-Мінг
2000	Дзеркальне відображення	命帶追逐	Сяо Я-Цюань
2007	Відображення	愛麗絲的鏡子	Яо Хун-I
2010	Один день	有一天	Хоу Цзі-Ран
2010	Тайбейські обміни	第36個故事	Сяо Я-Цюань
2010	Зворотній квиток	到阜陽六百里	Тен Жун-Шін
2011	Hometown Boy	金城小子	Яо Хун-I
2013	Окрім краси: Тайвань зверху	看見台灣	Чі По-Лін

Актор

Рік	Українська назва	Оригінальна назва	Режисер
1983	Хлопці з Фенгкуей	風櫃來的人	Хоу Сяосянь
1984	Я люблю Мері	我愛瑪莉	Ко І-Чен
1985	Тайпейська історія	青梅竹馬	Едвард Янг
1986	Душа	老娘夠騷	Шу Кей
1996	Янь±Їнь: Гендер в китайському кіно	男生女相	Стенлі Кван
1997	HHH: Портрет Хоу Сяосянь	HHH — Un portrait de Hou Hsiao-Hsien	Олів'є Ассаяс
2010	Хотів би я знати	海上傳奇	Цзя Джанке
2013	Молодіжний стиль	青春派	Джі Лю

Визнання

Номінант і лауреат численних премій. У 1986 році був удостоєний призу міжнародної асоціації кінокритиків (програма «Форум») на Берлінському кінофестивалі за фільм «Час жити і час помирати»^[4]. У 1989 році отримав «Золотого лева» на Венеційському кінофестивалі за фільм «Місто скорботи»^[4]. У 1993 році здобув перемогу в номінації «Приз журі» на Каннському кінофестивалі за фільм «Лялькар»^[4]. Остання на даний момент премія була отримана на Каннському кінофестивалі в 2015 році в номінації «Найкращий режисер» за фільм «Вбивця»^[5].

Документальний фільм про режисера зняв Олів'є Ассаяс (1997).

Примітки

↑ SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ Filmportal.de — 2005.
d:Track:Q15706812
↑ ^а ^б ^в Всі фільми планети <! — Тема доданий ботом ->
↑ Нагороди 2015: Основна конкурсна програма — Festival de Cannes 2015 (Міжнародний Кінофестиваль) <! — Тема доданий ботом ->. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 17 листопада 2016. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 42 (довідка)

Література

Reynaud, Bérénice (2002). A City of Sadness. London: British Film Inst. ISBN 9780851709307.
Udden, James (2009). No Man an Island: The Cinema of Hou Hsiao-hsien. Hong Kong: Hong Kong University Press. ISBN 9789622090743.

Посилання

Hou Hsiao-Hsien на сайті IMDb (англ.)
Director of the Decade: Hou Hsiao-Hsien at Camera-Stylo
Hou Hsiao-Hsien at Strictly Film School
Cinema with a Roof Over Its Head: Kent Jones (Film Comment) on the Latterday Films of Hou Hsiao-Hsien
Tribute to Hou Hsiao-Hsien at Cinemaya
Style and Meaning in the films of Hou Hsiao-Hsien — podcast of a lecture by Prof. John Orr, University of Edinburgh
Parametric Narration and Optical Transition Devices: Hou Hsiao-hsien and Robert Bresson in Comparison [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.], Senses of Cinema article on the style of Flowers of Shanghai by Colin Burnett
Hou Hsiao-Hsien [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.], a Reverse Shot symposium

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-1] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://global.britannica.com/biography/Hou-Hsiao-hsien_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-2] Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q1414426"_data-entity-id="Q15706812">Filmportal.de<span_class="wef_low_priority_links">_—_2005.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15706812]]</div>-3] Filmportal.de — 2005.
d:Track:Q15706812

[нагороди-4] а ^б ^в Всі фільми планети <! — Тема доданий ботом ->

[5] Нагороди 2015: Основна конкурсна програма — Festival de Cannes 2015 (Міжнародний Кінофестиваль) <! — Тема доданий ботом ->. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 17 листопада 2016. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 42 (довідка)

[1]

[2]

[4]

[5]