|
Храми ПереяславаХрами Переяслава — визначні архітектурні пам'ятки. В числі інших пам'яток Переяслава включені до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».  Вознесенський монастир (к. XVII—XVIII ст.)  Ансамбль Вознесенського монастиря почав формуватися моменту будівництва Вознесенського собору. Собор був збудований протягом 1695—1700 рр. коштом гетьмана Івана Мазепи. У 1738 р. на території монастиря був відкритий колегіум, який розмістився у дерев'яній будівлі. Однак у 1748 р. сталася пожежа, яка знищила всі дерев'яні будівлі монастиря. Нова цегляна споруда колегіуму постала у 1753-1757 рр. завдяки Переяславському єпископу Івану Козловичу.[1] Остаточно ансамбль було сформовано після будівництва дзвіниці у 1770-1776 роках. У 1782 р. до східного боку дзвіниці прибудували Варваринську церкву,[2] але вона була знищена під час Другої світової війни. Постраждали і всі інші споруди монастиря. Їх відновлення проводилося у 1954-1964 роках. У 1970 р. у будівлі колегіуму був відкритий музей Григорія Сковороди.[3] У приміщенні Вознесенського собору у 1975 р. була розгорнута діорама «Битва за Дніпро».[4] На полотні довжиною 28 і висотою 7 метрів зображено момент масової переправи радянських військ через Дніпро на Букринському плацдармі в районі Переяслава восени 1943 року. Нині архітектурний комплекс монастиря складається з Вознесенського собору, дзвіниці і колегіуму. Вознесенський соборЯскрава пам'ятка у стилі українського бароко. Цегляний, тинькований, дев'ятикамерний. Увінчує будівлю купол на дуже високому гранчастому барабані. Рамена хреста завершені високими хвилястої форми фронтонами. Стіни розчленовані пласкими розкрепованими пілястрами. Портали і ліпні обрамлення вікон і барабану купола були виконані у першій третині XVIII ст. під час ремонту. ДзвіницяВирішена у стилі українського бароко[5] з певним впливом класицизму. Цегляна, тинькована, в плані наближається до квадрата з увігнутими сторонами, триярусна, завершена куполом. Перший ярус із арковим отвором, рустований. Яруси увінчують розкреповані карнизи. Будівлю прикрашають колони і пілястри (у другому ярусі іонічні, у третьому — коринфські). Михайлівський монастир  На цьому місці у XI ст. існував Михайлівський собор, який був зруйнований при навалі хана Батия[6] у 1239 р. Михайлівська церква була збудована на місці старого собору у 1646-1666 роках. У 1734 р. церква горіла, але була після цього відновлена. Дзвіниця, келії і трапезна, об'єднані в одну споруду, були збудовані у 1745 р. У 1823 р. первісний кам'яний купол Михайлівської церкви був замінений на дерев'яний. Будівля дзвіниці, келій і трапезної постраждало під час Другої світової війни.[7] Відреставровано у 1951-1953 роках. В будівлі розташований відділ етнографії історичного музею. Михайлівська церкваМихайлівська церква кам'яна, тинькована, в плані близька до тридільного типу. Видовжений прямокутний основний простір перекритий напівциркульним склепінням із розпалубками, до нього примикають гранчасті апсида і бабинець, перекриті зімкнутими склепіннями. Споруда накрита двосхилим дахом. Стіни розчленовані пілястрами, прорізані вікнами, які увінчані фронтончиками з ліпниною. По периметру церква оперізана фризом, прикрашеним керамічними розетками. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII–XIX ст., які належать до київської школи живопису. Дзвіниця, келії і трапезнаДзвіниця, келії і трапезна розташовані на схід від церкви і об'єднані в одну споруду. Будівля цегляна, тинькована, видовжене, прямокутне в плані з напівкруглою проїзною аркою і квадратним ярусом дзвіниці над нею, завершеним шатровим куполом з главкою. Накрита двосхилим дахом, приміщення перекриті циліндричним склепінням з розпалубками над вікнами. Стіни розчленовані пілястрами, оперізані ліпним орнаментальним фризом. Борисоглібська церква Церква була збудована у 1839 р. у колишньому хуторі Бабачиха під Переяславом. Вона цегляна, тинькована, хрещата, склепінчаста, тринавова з прямокутними в плані пастофоріями. Увінчана напівсферичним куполом на високому циліндричному барабані. Із заходу над притвором збудована висока двоярусна дзвіниця, верхній ярус якої — відкриті на чотири боки портики тосканського ордеру. Дзвіниця завершена шпилем. Форми споруди суворі і лаконічні. Приклад пізнього класицизму[8] з рисами провінційної архітектури. Успенський собор Перший Успенський собор, збудований у 1596 році Костянтином Острозьким, згорів у 1655 році. На його місці в 1760 збудували великий дерев'яний храм з дев'ятьма візантійськими банями. Але в 1825 році його так переробили, що, за словами Шевченка, «неможливо дивитись на нього, а не лише малювати». Сучасний Успенський собор збудували у 1896 році у популярному тоді «цегляному» стилі. Фасади собору вмістили у собі мотиви різностильового декору романських, готичних та візантійських споруд. За допомогою фігурної цегляної кладки будівельники створили химерні орнаменти. Архітектор собору - Володимир Ніколаєв. Церква Пресвятої Трійці Перший дерев'яний храм на цьому місці, перехресті сучасних вулиць Шевченка та Гімназійної, було збудовано ще у XVII столітті. Ця церква була замінена 1783 року новим храмом. Ця церква згоріла 1791 року від удару блискавки. Коштом мешканців міста було збудовано нову церкву. ЇЇ було закладено 1795 року, а завершено та освячено 1804 року. Церква має цікаву архітектуру, це елементи класицизму та стилю храмів часів Руси. У 1860-х роках до храму було прибудовано дзвіницю, що змінило її пропорції. Церкви у музеї народної архітектури та побуту
На території скансену народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини поміж інших пам'яток розміщені п'ять дерев'яних церковних будівель і дзвіниця. Церква Святого Георгія з села Андруші Переяславського полку збудована у 1768 р. на кошти сільської громади. Однобанна споруда, до якої в 30-х роках прибудовано дзвіницю. В 1845 Тарас Шевченко зобразив цю церкву на малюнку «Верби в Андрушах». Церква Івана Богослова, побудована у 1606 р., — належить до найдавніших, найпоширеніших в Україні пам'яток козацької доби. Церква Святої Параскеви П'ятниці споруджена 1891 року, у 1971 році її перевезли із села, яке планували затопити через спорудження Канівського водосховища до Переяслава-Хмельницького. З 1979 року у її приміщенні розташована експозиція Музею космосу.
Галерея
Див. також
Примітки
Джерела |
