Храпай Григорій Архипович
Григорій Архипович Храпай (6 серпня 1907, село Обтове, нині Конотопського району Сумської області — 24 червня 1941, місто Броди) — радянський військовий льотчик. У перші дні німецько-радянського зіткнення під час Другої світової війни здійснив перший таран по наземній цілі. БіографіяНародився 6 серпня 1907 року (за старим стилем) в селі Обтове (нині Кролевецький район, Сумська область). До війни служив на Чорноморському флоті, а після звільнення в запас мешкав та працював в Одесі. У 1934 році вступив до 8-ї військової школи пілотів в Одесі. Разом з іншими льотчиками бомбардувальників свого полку брав участь у боях проти білофінів на Карельському перешийку. Вже тоді командування відзначало його високу бойову майстерність. Під час другої світової війни Григорій Храпай вів бої швидкісними бомбардувальниками. Громлячи ворога, виявляв холоднокровність, безстрашність, мужність. Таким був і його останній політ на п'ятий день війни. Про цей подвиг пам'ятає колишній льотчик 33-го авіаполку, офіцер запасу Микола Лазуренко, який нині проживає у Вінницькій області.
Вдалося встановити прізвища відважних бойових товаришів старшого лейтенанта Храпая, з якими він здійснив такий героїчний подвиг. Штурманом бомбардувального екіпажу був лейтенант Філатов, стрільцем-радистом — старший сержант Тихомирів. Про подвиг льотчика Храпая написані вірші. Його однополчанин Курін присвятив йому такі рядки: Помираючи, колону танків Підпалив і розвіяв в пил. Хто зрівнятися зможе з ним? Данко? Данко — легенда. А це — бувальщина. Посилання
|