Хі (літера)Хі (велика Χ, мала χ; грец. Χι МФА: [çiː]) — двадцять друга літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 600. ВимоваДавньогрецькаУ давньогрецькій мові читалася як придиховий глухий м'якопіднебінний проривний /kʰ/. У західному варіанті грецької абетки читання було іншим — /ks/.[джерело?] КойнеУ грецькому койне і пізніших діалектах вимова змінилася на фрикативний [x] чи [ç]. Зміни в читанні відбулися також з літерами «тета» і «фі». НовогрецькаУ новогрецькій мові залежно від положення в слові літера має два різні читання: перед голосними переднього ряду /e/ чи /i/ вона вимовляється як [ç], перед голосними непереднього ряду /o/ чи /u/, а також перед приголосними — як [x][1]. ТранслітераціяУ латинізованому запису грецьких слів χ передається диграфом ch. Іноді трапляється транслітерація як kh[2]. Оскільки в латині не було звука [kʰ]/[x] як окремої фонеми (він траплявся у деяких словах, наприклад pulcher, де був алофоном звука [k]), у пізній латині звичайне читання ch у грецизмах як [k]. НащадкиВід Χ візантійського уніціалу походить кирилична Х. На латинському ґрунті ця буква використовувалася лише в словах грецького походження, де передавалася через буквосполучення -ch (schola — школа). Інше використовуванняМала літера
Інше
Примітки
Information related to Хі (літера) |