Царський кубок
Царський кубок (болг. Царска купа) — футбольний трофей Болгарії, який розігрувався в роках 1924—1944. Сам Кубок був подарований тодішнім царем Болгарії Борисом III в 1924 році. Спочатку, в період 1924—1937 років, а також в 1943 році, Кубок отримував переможець Державної першості Болгарії разом із званням чемпіона країни з футболу. У 1938—1942 роках Царський кубок був відділений від чемпіонату і розігрувався у окремому турнірі. Лише володарі Царського кубка цих років офіційно визнані БФС як володарі Кубка Болгарії. 1943 року кубок знову отримував напряму переможець Державної першості Болгарії, втім це нагородження стало останнім. З приходом комуністичної влади і скасуванням монархії з 1946 року в країні почали розігрувати новий національний кубок — Кубок Радянської Армії. Фінали Державної першості, переможці яких отримували кубок
1. Призначений на перегравання суддя не з'явився, а «Владислав» відмовився грати при іншому судді. БФС присудило йому технічну поразку і оголосила «Славію» чемпіоном країни. «Владислав» оскаржив це рішення на засіданні БФС в Бургасі, перегравання призначили на початок 1927 року — проте «Славія» не з'явилась і переможцем був признаний «Владислав». 2. При рахунку 2:1 на користь «Шипченського Сокола» Б. Габровський з АС-23 травмував одного з нападників «Сокола». Суддя ніяк не відреагував на це порушення і «Шипченскі Соол» залишив поле, після чого їм було зараховано технічну поразку. Фінали Царського кубка
3. При рахунку 1:3 футболісти «Левські», незадоволені рішенням судді, покинули поле і їм була зарахована технічна поразка. 4. «Левські» (Русе) переміг у півфіналі «Спортклуб» (Пловдив) з рахунком 2-0, але через розбіжності з організаторами відмовився грати у фіналі. 5. На 80-й хвилині за рахунку 1-3 футболісти «Спортклубу», незадоволені рішенням судді, покинули поле і їм була зарахована технічна поразка. Посилання
|