Центральноєвропейський літній час
Центральноєвропе́йський лі́тній час (англ. Central European Summer Time, CEST) — одна з назв другого годинного поясу, що діє протягом частини року в Європі. Центральноєвропейський літній час на дві години випереджає всесвітній єдиний час. Він використовується як літній час (до центральноєвропейського часу додається одна година) в більшості європейських країн. ІсторіяЦентральноєвропейський час вводиться на частину року. Вперше - під час Першої світової війни, у 1916 році (у деяких країнах). Відтоді його використання змінювалося як за країнами, так і за періодами. Під час Другої світової війни у деяких країнах він діяв цілорічно.[джерело?] Після поновлення використання літнього часу багатьма країнами Європи у 70-х роках єдиного графіка введення і скасування літнього часу не було. Проте вже тоді почалося координування дат змін часу. Так, з 1977 по 1980 рік поширеними датами були перша неділя квітня та остання неділя вересня. Причому був синхронізований і час переведення годинників - 1 година ночі за всесвітнім часом, що у зоні середньоєвропейського часу відповідало 2 годині ночі стандартного часу і третій - літнього.[джерело?] З 1981 по 1995 роки літній час вводився останньої неділі березня, а відмінявся — останньої неділі вересня. З 1996 року дію літнього часу восени продовжено до останньої неділі жовтня [1]. 2001 року прийнято Директиву ЄС про перехід на літній час, відповідно до якої країни-члени мали дотримуватися єдиного графіка зміни часу. Усі європейські країни, які використовують центральноєвропейський час, навіть нечлени ЄС, дотримуються такого графіка.[джерело?] ГеографіяТакі країни й території використовують центральноєвропейський літній час (у дужках показано рік першого введення (після 1970) та рік (якщо не збігається) приєднання до європейського графіка (* - приєднання восени):[джерело?]
У минуломуТакож центральноєвропейського часу дотримувалися:
Див. такожПримітки
|