|
Цетуксимаб
Цетуксимаб (англ. Cetuximab, лат. Cetuximabum) — синтетичний препарат, який є генно-інженерним моноклональним антитілом до рецептора епідермального фактора росту людини (HER1).[1][2] Цетуксимаб застосовується виключно внутрішньовенно.[3][4] Перші дослідження, пов'язані із синтезом інгібіторів рецепторів до епідермального фактору росту, провели наприкінці 80-х років XX століття ізраїльські вчені Міхаель Села та Естер Гурвіц[5], які працювали в «Yeda Research» — підрозділі Науково-дослідного інституту імені Вейцмана.[6] Ізраїльські вчені запатентували новий препарат у США[7], проте це спричинило тривалу судову тяганину із компанією «Sanofi-Aventis», що також володіла частиною патентних прав на новий препарат, у результаті якого вирішено, що ізраїльська компанія має виключні права на маркетинг препарату в США, а в інших країнах обидві компанії мають рівні права на маркетинг препарату.[8][9][10] Фармакологічні властивостіЦетуксимаб — синтетичний лікарський препарат, який є генно-інженерним рекомбінантним гуманізованим (від миші[11][12]) моноклональним антитілом до епідермального фактору росту людини (HER1).[13][14] Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні із позаклітинним доменом рецептора епідермального фактору росту людини HER1, що призводить до інгібування фактору росту та блокування проліферації пухлинних клітин, а в подальшому до руйнування пухлинних клітин.[2][15] Цетуксимаб застосовується при метастатичному колоректальному раку[1][14][16], при рецидивному або метастатичному плоскоклітинному раку органів голови і шиї[13], а також при плоскоклітинному раку легень[17], переважно у складі комбінованої терапії з іринотеканом або препаратами платини.[12][13][14] Проте застосування цетуксимаба, навіть у комбінації з іншими протипухлинними препаратами, не завжди давало необхідний ефект[1][13], а, згідно деяких джерел, у частині випадків навіть призводила до зниження тривалості безрецидивного періоду захворювання.[18] Пізнішими дослідженнями доведено, що цетуксимаб значно ефективніший у пацієнтів, які не мають мутації гена K-ras, який регулює діяльність рецептора епідермального фактору росту, та мало ефективний у пацієнтів, що мають таку мутацію.[15][16] Окрім того, при застосуванні цетуксимаба характерними є дуже часті побічні ефекти з боку шкірних покривів[2][14], частота яких стає ще більшою при одночасному застосуванні з цетуксимабом іншого моноклонального антитіла — бевацизумаба.[13] ФармакокінетикаЦетуксимаб відносно повільно розподіляється в організмі після ін'єкції. Біодоступність препарату після внутрішньовенного застосування біодоступність становить 100 %. Згідно із клінічними дослідженнями, цетуксимаб метаболізується у ретикулоендотеліальній системі до амінокислот та пептидів. Шляхи виведення цетуксимабу з організму достеменно не встановлені. Період напіввиведення препарату з організму становить у середньому 70—100 годин[3][4] (згідно частини джерел цей час може становити 112 годин)[17] і цей час не змінюється при печінковій та нирковій недостатності. Показання до застосуванняЦетуксимаб застосовують у складі комбінованої терапії при метастатичному колоректальному раку та при локальних формах плоскоклітинного раку голови і шиї.[3][4] Побічна діяЗастосування цетуксимабу супроводжується значною кількістю побічних ефектів. Найчастішими є побічні ефекти з боку шкірних покривів, які спостерігаються до 90 % випадків застосування препарату[2][14], найхарактернішими з яких є вугреподібні висипання, акне, свербіж шкіри, зміни з боку нігтів, сухість шкірних покривів, екзема.[2] На думку частини дослідників, вираженість змін з боку шкірних покривів корелює зі ступенем ефективності препарату — чим більш виражені побічні ефекти з боку шкірних покривів, тим більш ефективно діє цетуксимаб.[13] Серед інших побічних ефектів препарату найчастішими є нейтропенія та діарея.[14] Також для цетуксимабу характерні інші побічні ефекти[3][4]:
ПротипоказанняЦетуксимаб протипоказаний при застосуванні при вираженій підвищеній чутливості до препарату, в дитячому віці, при вагітності та годуванні грудьми.[3][4] Форми випускуЦетуксимаб випускається у вигляді розчину для інфузій у флаконах із вмістом діючої речовини 5 мг/мл по 10, 20, 50 та 100 мл; та флаконах по 2 мг/мл по 50 мл.[19] Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
