14 країн КОНКАКАФ подали заявки на участь у чемпіонаті націй КОНКАКАФ 1971 року. 
Коста-Рика (діючий чемпіон КОНКАКАФ) і 
Тринідад і Тобаго (господар чемпіонату) отримали путівки автоматично, решта 12 країн були розбиті на 3 зони:
- Карибська зона — 6 країн:
- Перший етап — 3 пари у двох матчах визначають учасників другого етапу;
- Другий етап — 3 переможця першого етапу в круговому турнірі[1] визначають володарів двох путівок;
- Центральноамериканська зона — 4 країни:
- Перший етап — 2 пари в двох матчах визначають фіналістів;
- Другий етап — 2 команди визначають володаря однієї путівки[1];
- Північноамериканська зона — 2 збірні в двох матчах визначають володаря однієї путівки.
Карибська зона
Перший етап
Суринам переміг із загальним рахунком 7-3 і вийшов у другий етап.
Куба перемогла із загальним рахунком 1-0 і вийшла в другий етап.
Нідерландські Антильські острови відмовилися, 
Гаїті автоматично вийшло у другий етап.
Другий етап
Суринам відмовився[2], тому Куба та Гаїті отримали прямі путівки у фінальний турнір.
Центральноамериканська зона
Перший етап
Сальвадор переміг із загальним рахунком 4-2 і вийшов у другий етап.
Гондурас переміг із загальним рахунком 2-1 і вийшов у другий етап.
Другий етап
Сальвадор в зв'язку з «футбольною війною» відмовився зустрічатися з Гондурасом, тому Гондурас отримав пряму путівку у фінальний турнір.
Північноамериканська зона
Мексика перемогла із загальним рахунком 6-0 і отримала путівку у фінальний турнір. Примітно, що ця зустріч поєднувала мети відбіркового турніру чемпіонату націй КОНКАКАФ 1971 року і відбіркового турніру літніх Олімпійських ігор 1972 року.
Примітки
- ↑ а б Оскільки турнір не відбувся, невідомо про місце проведення та кількість ігор
- ↑ Згідно інформації CONCACAF[недоступне посилання з травня 2019], однак RSSSF стверджує, що Куба та Суринам відмовилися зустрічатися з Гаїті, і КОНКАКАФ вирішила, що отримають путівки Куба та Гаїті.
Посилання
.svg){kind=small}
