Червоні дипкур'єри
«Червоні дипкур'єри» (рос. «Красные дипкурьеры») — український радянський художній фільм 1977 року режисера Віллена Новака. В основі фільму — реальна історія загибелі дипкур'єра Теодора Нетте. СюжетФільм оповідає про бійців дипломатичного фронту, що проводили у 1920-ті роки боротьбу за становлення і зміцнення міжнародного авторитету молодої Радянської республіки. Поранений червоний командир отримує призначення служити дипкур'єром — йому, герою-орденоносцю, запропонували стати листоношею. Він відмовляється, але, побачивши в коридорі наркомату закордонних справ некролог, присвячений загиблому дипкур'єру, погоджується. Тим часом вороги Радянського Союзу не дрімають. Вони наймають трьох колишніх білогвардійців, щоб на території Латвії вкрасти чергову диппошту і вбити супроводжуючих. Іншими прототипами персонажів фільму, крім Теодора Нетте, стали Андрій Богун і Володимир Урас. У ролях
Знімальна група
Посилання
|