|
Черепін Валентин Тихонович
Валентин Тихонович Черепін (9 липня 1930, Черкаси - 20 листопада 2020, Київ)[1] — український фізик, фахівець у галузі фізичного металознавства та фізики поверхонь, доктор фізико-математичних наук, професор[прим. 1][2], член-кореспондент НАН України[прим. 2][3], член Нью-Йоркської академії наук, голова Українського вакуумного товариства[4]. БіографіяНародився 9 липня 1930 року у місті Черкасах. У 1953 році закінчив Київський політехнічний інститут, де і залишився працювати. Член КПРС з 1960 року. З 1964 року працював в Інституті металофізики АН УРСР (у 1973–1985 роках — заступник директора по науковій роботі)[5]. З 1992 року — директор Київського відділення Московського фізико-технічного інституту, а згодом Фізико-технічного навчально-наукового центру НАН України (ФТННЦ). З 2017 — радник при дирекції ФТННЦ, а з 2018 — радник при дирекції Київського академічного університету. Наукова діяльністьПраці стосуються, зокрема, фазових перетворень у металах і сплавах, фізичних методів дослідження металів, фізики поверхні матеріалів. Здійснювані ним фундаментальні дослідження процесів взаємодії прискорених іонних пучків з поверхнею моно- та полікристалічних металів, сплавів, аморфних металевих систем і надпровідних металооксидних сполук сприяли створенню практичних основ іонної діагностики фізико-хімічного стану поверхні матеріалів і модифікації їх корозійних властивостей іонними пучками, до розробки високочутливих методів елементного та фазового пошарового аналізу тонких шарів з високою роздільною здатністю за глибиною. Значне місце в його науковій діяльності займає створення нових приладів для аналізу матеріалів[4]. ВідзнакиЛауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки[прим. 3][2], премії НТО Машпрому СРСР імені Д. К. Чернова та премії НТО Приладопрому СРСР імені С. І. Вавилова[4]. Нагороджений орденом «Знак Пошани»[5]. ПриміткиДжерелаПосилання
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
