Шаланки
Шала́нки (угор. Salánk) — село у Вилоцькій селищній громаді Берегівського району Закарпатської області України. ІсторіяУ XVII—XVIII ст. поселення мало статус містечка й користувалося власним гербом: на червоному тлі — срібна вовча щелепа з трьома зубами (герб роду трансільванських князів Баторі (Баторіїв), пов'язаних з історією Шаланок). Історія села тісно пов'язана з Ференцом ІІ Ракоці, який проводив свій останній парламент тут, десь на вершині Гельмека, у 1711 році. 17-18 лютого II. Князь Ракоці провів останню зустріч зі своїми радниками в палаці Шаланок. У 1717 році палац був розграбований і знищений кримськими татарами, які вторглися в село. РелігіяНа наявність греко-католицької громади вказує і звіт єпископа Мануїла Ольшевського 1751 року про візитацію греко-католицьких парохій в Угочі за розпорядженням Марії Терезії. Спочатку місцева церква була філією, а з 1702 р. значиться як парохіяльна, з одним дзвоном. В 1751 р. йдеться про дерев’яну церкву, вкриту старими шинґлами, в бідному стані, з одним дзвоном та образами на полотні крім Пр. Діви Марії. Другу дерев’яну церкву збудовано парохіянами в 1762 р. В 1847 р. згадується дерев’яна церква, що стояла на місці саду біля теперішньої церкви. Переказують, що церква згоріла, але збереглися всі образи зі старого іконостасу. Теперішню муровану церкву споруджено в формі однонавної базиліки. У вівтарній частині зберігаються великі образи, що прикрашали римо-католицьку каплицю, розібрану за радянської влади. На пам’ять про загиблих у першій світовій війні односельчан у 1916 р. в церковному саду встановлено хрест. Місцевий парох Дєрдь Матейчо з 1949 р. до 1956 перебував у радянських концтаборах. 27 серпня 1991 р. храм повернуто греко-католикам. ГораГора — колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Об'єднане з селом Шаланки рішенням облвиконкому Закарпатської області № 431 від 30.07.1962 Перша згадка у другій половині XIV століття, як Гемливц. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3152 особи, з яких 1501 чоловік та 1651 жінка[1]. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3110 осіб[2]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
ТранспортЧерез село проходить вузькоколійна залізниця Виноградів-Хмельник (Боржавська вузькоколійна залізниця). Туристичні місця
Відомі люди
Примітки
Джерела
Посилання
|