Шарлота Лані
угор. Lányi Sarolta
Народилася	6 червня 1891(1891-06-06) Секешфегервар
Померла	10 жовтня 1975(1975-10-10) (84 роки) Будапешт, Угорщина
Поховання	Керепеші[1]
Країна	Угорщина
Діяльність	поет, перекладач
Заклад	Nyugatd
Мова творів	угорська
Батько	Ernő Lányid
Брати, сестри	Viktor Géza Lányid
У шлюбі з	Ерне Цобельd
Діти	Anna Czóbeld
Нагороди	премія Аттіли Йожефаd (1950) премія Баумгартенаd (1948) премія Аттіли Йожефаd (1972)
Шаролта Лані у Вікісховищі

|Примітки=

Ша́ролта Ла́ні (угор. Lányi Sarolta, 6 червня 1891(18910606), Секешфегервар — 10 жовтня 1975, Будапешт, Угорщина) — угорська письменниця і перекладачка.

В 1922 році емігрувала до СССР разом з чоловіком Е. Цобелем, який 1937 року був заарештований і кілька років провів у радянській в'язниці. На батьківщину повернулася 1945 року.

Перша збірка віршів — «Подарунок» була видана 1912 року. У 1939 році опублікувала у журналі «Új Hang» («Новий голос»), що виходив у Москві, в своєму перекладі чотири вірші Т. Шевченка — «Заповіт», «В неволі, в самоті немає», «О люди! люди небораки!» та «Чого мені тяжко, чого мені нудно?», що пізніше ввійшли до книги «Кобзар», що вийшла в Будапешті 1961 року. Їй належать статті про українського поета — «До 125-річчя з дня народження Тараса Шевченка» у журналі «Új Hang» («Новий голос», 1939, № 4) та «Тарас Шевченко» у газеті «Új Szó» («Нове слово», 1947, № 57). Перекладала твори російської дорадянської і радянської літератури.

• Лані (Lányi) Шаролта. // Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1.
• Лані (Lányi) Шаролта. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 6. — 1981.

1. ↑ https://library.hungaricana.hu/hu/view/BFLV_bn_25_07_1999_3_2/?pg=172&layout=s