Швидько Ганна Кирилівна
Швидько Ганна Кирилівна (1 травня 1944 , Бажани, Дніпропетровська область — 2 лютого 2022 ) — доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії історичних наук, директор Дніпропетровського регіонального відділення науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України. БіографіяНародилась 1 травня 1944 р. в селі Бажани Петропавлівського району Дніпропетровської області в родині колгоспників. У 1951 — 1955 рр. навчалась у початковій школі с. Бажани, у 1955 — 1958 рр. в Олефірівській семирічці, у 1958 — 1961 рр. в Дмитрівській десятирічці Петропавлівського району. У 1961 — 1967 рр. працювала в колгоспі ім. В.Чкалова Петропавлівського району. У 1967 — 1971 рр. навчалась на історико-філологічному (з 1971 р. — історичному) факультеті Дніпропетровського державного університету. Маючи значний трудовий стаж, була кандидатом в члени КПРС, головою студентської ради факультету. Отримала диплом із відзнакою. У 1972 р. вступила до аспірантури Дніпропетровського державного університету. У 1973—1975 рр. — заступник секретаря парткому Дніпропетровського державного університету; із 1 листопада 1975 р. — ст. викладач кафедри історії СРСР і УРСР. 22.02.1980 р. в Інституті історії АН УРСР захистила кандидатську дисертацію «Радянська історіографія соціально-економічного розвитку міст України XVI—XVIII ст.» (рос. мовою «Советская историография социально-экономического развития городов Украины в XVI—XVIII вв.»). Із 1980 р. до 1991 р. керувала Дніпропетровською підсекцією Української секції Наукової Ради з Історіографії АН СРСР, працювала доцентом кафедри історії СРСР та УРСР, Вченим секретарем Ради ДнДУ (1981—1987). 1982 р. присвоєно вчене звання доцента. 25.12.1987 р. захистила докторську дисертацію «Джерела з соціально-економічної історії міст Лівобережної України другої половини XVII — середини XVIII ст.» (рос. мовою «Источники по социально-экономической истории городов Левобережной Украины второй половины XVII — первой половины XVIII в.»). З 1988 р. — на посаді професора кафедри історії СРСР і УРСР Дніпропетровського державного університету. У 1989 — 1995 рр. — завідувач кафедри історії України. 1990 р. присвоєно вчене звання професора. З 1995 р. — на посаді професора кафедри українознавства і політології (зараз історії та політичної теорії) Національної гірничої академії України (зараз Національний гірничий університет України). У 1991 — 2008 рр. — голова правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Головний редактор збірника наукових праць Історія і культура Придніпров'я: Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник. Померла 2 лютого 2022 року внаслідок множинних травм, отриманих внаслідок автокастрофи у 2018 році, в тому числі зламу шийки стегна. Була похована 4 лютого 2022 року у селі Бажани, відповідно до заповіту.[джерело?] Нагороди
Науковий доробок
Джерела
Посилання
|