Шеллі Лонг
Шеллі Чі Лонг (англ. Shelley Lee Long; нар.. 23 серпня 1949, Форт-Вейн, Індіана, США) — американська акторка, комікеса й кінопродюсерка. Найвідоміша за роллю Даян Чемберс у популярному комедійному телесеріалі «Будьмо!», за яку здобула премію «Еммі» і два «Золотих глобуси». Також відома головними ролями в кількох популярних кінокомедіях 1980-х, таких як «Нічна зміна» (1982), «Непримиренні протиріччя» (1984), «Прірва» (1986), «Скажені гроші» (1987), «Знову привіт» (1987), «Рота Беверлі-Гіллз» (1989), а також «Фільм про сімейку Брейді» 1995 і двох його сиквелах, та «Доктор і його жінки» (2000). Ранні рокиНародилася в американському місті Форт-Вейн, Індіана 23 серпня 1949 року. Кар'єраЛонг почала кар'єру як модель, знімаючись для реклами. Після кількох ролей на телебаченні дебютувала на великому екрані в 1980 році у фільмі «Остання подружня пара в Америці». Через рік знялася у фільмі «Печерна людина». Лонг досягла першої широкої популярності після однієї з головних ролей у фільмі Рона Говарда «Нічна зміна», який вийшов у 1982 році. Пізніше виконала головну роль у комедійному фільмі «Втрачаючи це», який не був успішним у прокаті. 1982 року отримала головну жіночу роль у серіалі «Весела компанія», який приніс їй загальну популярність і безліч нагород. У перервах між зніманням сезонів серіалу вона продовжувала зніматися в кіно, виконуючи суто головні ролі. 1984 року була номінована на премію «Золотий глобус» за роль у фільмі «Непримиренні протиріччя». Потім були успішні в прокаті фільми «Прірва» (1986) з Томом Генксом, «Скажені гроші» (1987) з Бетт Мідлер і «Знову привіт» (1987). Їй були запропоновані головні ролі у фільмах «Ділова дівчина», «Джек-стрибунець» і «Моя мачуха — інопланетянка», однак вона відмовилася від них. У 1987 році Лонг покинула серіал «Весела компанія». Її відхід дуже висвітлювався в пресі[2]. Були чутки, що її відхід з телебачення був пов'язаний з прагненням зніматися тільки в кіно, однак акторка спростовувала це[3]. Після її відходу серіал проіснував ще п'ять років, і Лонг у 1993 році повернулася до нього у фіналі. Після відходу з серіалу вона виконала головну роль у помірно успішному у прокаті фільм «Рота Беверлі-Гіллз» 1989 року. Рік потому отримала визнання критики за виконання головної ролі у фільмі «Голоси всередині: Життя Труді Чейз», про жінку з розладом психіки, яка живе двадцятьма різними життями[4]. Пізніше вона знялася у фільмах «Не говоріть їй, це я» і «Заморожені активи». У 1995 році Лонг зіграла в сімейній комедії «Фільм про сімейку Брейді», який став успішним у прокаті і породив два сиквели: «Сімейка Брейді 2» (1996) і «Сімейка Брейді в Білому Домі» (2002). З кінця 1990-х Лонг відійшла від акторської кар'єри, займаючись вихованням своїх дітей. 2000 року вона знялася у фільмі «Доктор „Т“ та його жінки» з Річардом Гіром. На телебаченні в останні роки, головним чином, з'являлася як запрошена зірка в епізодах таких серіалів, як «8 простих правил для друга моєї доньки-підлітка», «Юристи Бостона» та «Американська сімейка», а також знялася в кількох телефільмах. Крім того, знялася в кількох незалежних кінофільмах. Особисте життяУ 1979 році Лонг зустріла Брюса Тайсона, одружилася з ним у 1981 році. 27 березня 1985 року народила дочку Юліану. Лонг і Тайсон розійшлися в 2003 році і розлучилися в 2004 році. У листопаді 2004 року Лонг потрапила в лікарню після передозування знеболювальними[5]. Фільмографія
Нагороди та номінації
Примітки
Information related to Шеллі Лонг |