Шерстюк Григорій Пилипович
Григо́рій Пили́пович Шерстю́к (* 26 листопада (8 грудня) 1882, село Новий Тагамлик, нині Машівського району Полтавської області — † 6 (19) листопада 1911) — український мовознавець, педагог, журналіст, видавець, громадський діяч. Біографічні відомостіРодом із Нового Тагамлика біля Полтави. 1904 року закінчив учительську семінарію в місті Новий Буг (нині Миколаївської області). Під час навчання він створив гурток, в якому однодумці вивчали історію та літературу, водночас поширювали книжки українською мовою серед місцевого населення. Також члени об’єднання випускали рукописний журнал, куди входили їхні дебютні літературні твори. У 1904-му Шерстюк, закінчивши навчання, повернувся на Полтавщину. Спочатку вчителював у земській школі села Наталівка, згодом у селі Мала Перещепина.[1] 1905 року, за участь у масових демонстраціях, Шерсюк був заарештований. За ґратами пробув недовго, його взяли на поруки та до суду відпустили на волю. Григорій подався в Донецьк на Лідіївські шахти, де продовжив викладацьку діяльність. Проте за два місяці керівництво штольні довідалося про арешт вчителя й змусило покинути копальню. Після суду провів рік у Лук’янівській в'язнці. Засновник першого українського педагогічного видавництва «Український вчитель», першого українського педагогічного журналу «Світло» та його редактор. Співробітник періодичних видань «Рідний край» у Полтаві і «Рада» в Києві. 1905 за інціативи Г. П. Шерстюка та інших була утворена Всеукраїнська учительська спілка (ВУУС) — професійна українська організація вчителів і діячів народної освіти. Автор науково-популярних книг для дітей, педагогічних статей тощо. Автор підручників з української мови для шкіл:
РодинаШерстюк Любов Сергіївна (дружина; ?- вересень 1914) - редакторка часопису "Світло" Примітки
Література
Посилання
|