Шестірня (село)
Шесті́рня — село в Україні, у Широківській селищній громаді Криворізького району Дніпропетровської області. Колишній адміністративний центр Шестірнянської сільської ради. Населення становить 987 осіб[1]. ГеографіяСело Шестірня розташоване на лівому березі річки Інгулець, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Новокурське, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Ганнівка, на протилежному березі — село Заградівка, Високопільського району Херсонської області, за 199 км від обласного центру, 66 км від районного центру та 64 км від адміністративного центру селищної громади. За 29 км знаходиться найближча залізнична станція Інгулець[5]. Клімат
НаселенняЗа даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 987 осіб[2].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[1]:
ІсторіяЗгідно з переказами, які записані у XIX століття від старожилів, поселення засноване на початку XVII століття або раніше козаком-запорожцем Шестернею, що дістав прізвисько за те, що на одній з рук мав шість пальців. Офіційний рік заснування села - 1689. Згодом у рік падіння Січі козаки Шестерня, Нарепа, Пихно, Бурсак та інші перейшли на землі під владою Туреччини. Після царського указу про привілеї і права поселенців, вони повернулися назад. У 1780-х роках на поселення прийшли і вихідці з Білорусі та Гетьманщини. Колишні запорожці жили окремою громадою і згідно зі сповідувальними відомостями 1793 року писалися, як «черноморские козаки военніе и ихь домашние». Також є згадка про село, як зимівник Інгульської паланки Війська Запорізького Низового, у роботі видатного вченого, історика Д.І. Яворницького "Історія запорозьких козаків".[6] Деякі колишні козацькі старшини ще у XVIII столітті отримали дворянські титули і декілька тисяч десятин землі — Сидір Білий, Січован та ін. 1803 року нижню течію річки Інгулець за дорученням уряду дослідив гірничий інженер Василь Пиленко, який виявив ознаки залізної руди поблизу с. Шестірня та поселення Кривий Ріг. З 1821 року входило до складу військових поселень кавалерії. У 1886—1887 роках на давньому козацькому цвинтарі ще зберігалося декілька могил, серед яких:
Станом на 1886 рік у селі Широківської волості мешкало 2444 особи, налічувалося 469 дворів, існували православна церква, школа, аптека, 3 лавки, трактир, рейнський погріб, відбувалося 3 ярмарки на рік та базари по неділях[7]. Економіка
У липні 2019 року поблизу села було збудовано сонячну електростанцію потужністю 7 МВт. Потужності станції вистачить, щоб забезпечувати світлом весь Широківський район. Вартість проєкту, який спільно реалізують французький і чеський інвестори становила 8,5 млн євро. Широківський район було обрано через високий рівень сонячного випромінювання. Це перший подібний проєкт на території Широківської ОТГ.[8] Об'єкти соціальної сфери
РелігіяВ селі розташований Свято-Покровський храм ПЦУ. Відомі людиУ селі народилися:
Примітки
Джерела та література
Посилання
|