Шушкевич Станіслав Станіславович

Станіслав Станіславович Шушкевич біл. Станіслаў Станіслававіч Шушкевіч Stanisłaŭ Stanisłavavič Šuškievič
1-й Голова Верховної Ради Республіки Білорусь
9 вересня 1991 — 26 січня 1994 року
Попередник:	Микола Дементей
Наступник:	Мечислав Гриб
Народження:	15 грудня 1934(1934-12-15) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Смерть:	3 травня 2022(2022-05-03) (87 років) Мінськ, Білорусь
Причина смерті:	коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[1]
Поховання:	Північне кладовище (Мінськ)
Національність:	білорус
Країна:	СРСР→ Білорусь
Релігія:	Католицизм[2]
Освіта:	Білоруський державний університет, аспірантура Інституту фізики Академії наук Білоруської РСР
Ступінь:	доктор фізико-математичних наук (1970)
Партія:	Білоруська соціал-демократична громада
Батько:	Шушкевич Станіслав Петрович
Мати:	Романовська Олена Людвиківна
Шлюб:	Irina Shushkevichd
Діти:	Станіслав, Олена
Наукова діяльність
Наукова сфера:	радіоелектроніка
Автограф:
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Станісла́в Станісла́вович Шушке́вич (біл. Станіслаў Станіслававіч Шушкевіч, Stanisłaŭ Stanisłavavič Šuškievič; 15 грудня 1934, Мінськ, Білоруська РСР — 3 травня 2022, Мінськ, Білорусь^[3][4]) — радянський та білоруський політичний та державний діяч, який з 1991 до 1994, на посаді голови Верховної ради, був першим керівником незалежної Білорусі, діяч опозиції. Син білоруського письменника Станіслава Петровича Шушкевича.

Підписант Біловезької угоди з боку Білорусі, якою ліквідовано СРСР та утворено СНД. Очолював партію «Білоруська соціал-демократична громада» (біл. Беларуская сацыял-дэмакратычная грамада) (1998–2018)^[5].

Народився 15 грудня 1934 в Мінську. Батьки — вчителі. Батько Шушкевича — відомий письменник Станіслав Петрович Шушкевич, якого в 1930-і роки репресовано, звільнено 1956 року, помер 1994 року.

1951 року закінчив школу, 1956 — фізико-математичний факультет Білоруського державного університету (БДУ), у 1959 — аспірантуру Інституту фізики Академії наук Білоруської РСР.

Доктор фізико-математичних наук (1970), професор (1973), член-кореспондент Національної АН Білорусі (1991). Відомий спеціаліст у галузі радіоелектроніки. Тема докторської дисертації: «Інформаційні параметри сигналів».

З 1961 працював у БДУ, очолював кафедру ядерної фізики та електроніки, обіймав посаду проректора з наукової праці. Заслужений діяч науки й техніки БРСР (1982).

1989–1991 — народний депутат СРСР, член Міжрегіональної депутатської групи.

1990–1995 — депутат Верховної Ради Білорусі.

1990–1991 — перший заступник Голови Верховної Ради Білорусі. У серпні 1991 року виступив проти ДКНС, підписав заяву з його засудженням. 9 вересня 1991 року Шушкевича обрано на голову Верховної Ради Білорусі.

1991–1994 — Голова Верховної Ради Білорусі.

7–8 грудня 1991 — учасник зустрічі в Біловезькій пущі з президентами Росії Борисом Єльциним і України Леонідом Кравчуком, де досягнуто домовленість про ліквідацію СРСР і утворення СНД. Як голова білоруського парламенту поставив підпис під Біловезькими домовленостями.

26 січня 1994 року Шушкевича знято з поста Голови Верховної Ради Білорусі за результатами роботи парламентської комісії, яку очолював Олександр Лукашенко.

У червні 1994 року брав участь у президентських виборах, отримав у першому турі близько 10 % і не вийшов у другий тур, в якому переміг Олександр Лукашенко.

Був активним діячем білоруської опозиції і головою партії «Білоруська соціал-демократична громада» (з 1998)^[6].

Під час російської збройної агресії проти України зайняв позицію останньої, гостро критикував режим Путіна.

4 березня 2014 року постійний представник Росії Віталій Чуркін, виступаючи в ході засідання Ради Безпеки ООН переплутав прізвища «Шухевич» і «Шушкевич». Після випадку посол так і не вибачився. Станіслав Шушкевич на таку помилку відповів таке:^[7]

Я думаю, що це демонструє так би мовити «освіченість» і злість. Не можу цього коментувати. Що стосується цих російських імперіалістів, то вони всі однакові

Згодом в інтерв'ю «Експресу»^[8] Шушкевич обурився:

Якщо Путін, поганий юрист, вчився у Собчака, то, цікаво, у кого вчився Чуркін? Бовкнути таке і не виправити себе чи перепросити. Зрештою, не знати, хто такі Бандера, Шухевич...

У кінці серпня 2020 року запропонував позбавити російську мову статусу державної у Білорусі^[9]. Під час Протестів в Білорусі 2020 заявив, що у Лукашенка немає іншого виходу, як допомагати Путіну ліквідовувати білоруську незалежність^[10]. «Наша країна втратить суверенітет через Лукашенка. Він сфальсифікував вибори, і це добре знає Путін. Але він знайшов підхід, щоб, користуючись цією нагодою, ввести свої війська в Білорусь, посилаючись на ОДКБ. У Білорусі є лише протест проти фальсифікації виборів, а Путін це трактує, що „можуть підпалювати, можуть бити“. Ні, таке у нас не трапляється, таке хотів би ініціювати Путін. Але доведеться і так вводити, тому що Лукашенко не вистачає армії», — сказав він^[11].

• Біографія [Архівовано 8 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Що було в Білорусі 19 серпня 1991 року? [Архівовано 10 вересня 2012 у Wayback Machine.]
• Білорусь приречена. Лукашенко — злочинець
• Станіслав Шушкевич: Горбачов виявився цілковито безпорадним [Архівовано 31 грудня 2011 у Wayback Machine.]

• В. М. Матвієнко. Шушкевич Станіслав Станіславович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
• М. Дорошко. Шушкевич Станіслав Станіславович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.791 ISBN 978-966-611-818-2

• Шушкевич С. С. [Архівовано 30 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.