Щербатський Федір Іполитович

Щербатський Федір Іполитович
Народився	11 вересня 1866(1866-09-11)[1]  Кельці, Q24932577?, Радомська губернія, Королівство Польське, Російська імперія[2]
Помер	18 березня 1942(1942-03-18)[2][3][…] (75 років)  Бурабай, Боровська селищна адміністрація, Бурабайський район, Акмолинська область, Казахська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	філософ, орієнталіст
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет Імператорський Царськосільський ліцей
Галузь	сходознавство[5]
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
Науковий керівник	Іван Мінаєв
Вчителі	Іван Мінаєв
Відомі учні	Alexander Freimand
Аспіранти, докторанти	Otto Rosenbergd
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР Петербурзька академія наук
Батько	Q28501005?
Щербатський Федір Іполитович у Вікісховищі

Федір Іполитович Щербатський^[6] (19 вересня^[7] 1866, Кельці, Царство Польське — 18 березня 1942, Борове, Акмолинська область, Казахська РСР) — російський і радянський сходознавець (буддолог, індолог і тибетолог), академік Російської академії наук (1918). Один із засновників російської школи буддології^[8]. Переклав і видав ряд пам'яток санскритської і тибетської літератури. Почесний член наукових товариств Великої Британії, Німеччини, Франції.

Народився в Польщі, де на той час служив його батько, Іполит Федорович Щербатський. Навчався в Царськосельській гімназії, яку закінчив у 1884 році. Садиба Щербатських перебувала в селі Лютка Лужского району Ленінградської області^[9].

У 1889 році закінчив історико-філологічний факультет Імператорського Санкт-Петербурзького університету, був учнем І. П. Мінаєва. Після захисту дисертації на тему: «Про два ряди гортанних в індоєвропейських мовах» Щербатской^[10] був залишений при університеті для підготовки до професури в області індології.

Їздив у відрядження за кордон, де займався індійською поетикою (у Відні в Й. Г. Бюлера) і філософією (в Бонні у Г. Г. Якобі).

У 1893 році повернувся до Росії й на деякий час покинув наукову діяльність — був земським гласним і повітовим предводителем дворянства.

У жовтні 1899 року брав участь в роботі XII міжнародного конгресу орієнталістів в Римі, на якому було оголошено про знахідку стародавніх буддійських рукописів в Сіньцзяні.

З 1900 року викладав на посаді приват-доцента, в 1909—1930 рр. — на посаді професора, в Петербурзькому (Петроградському / Ленінградському) університеті. У 1905 році відряджений в Ургу для переговорів з Далай-ламою XIII.

У 1910—1911 рр. здійснив поїздку в Індію, відвідавши Мумбаї, Пуне, Варанасі й Дарджілінг.

З 1918 року — дійсний член Російської Академії наук. Під час відкриття Першої буддійської виставки в Петербурзі 24 серпня 1919 року виступив з лекцією «Філософське вчення буддизму [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.]».

На початку 1920-тих років, за завданням радянської дипломатичної місії, працював в Англії з лордом Джорджем Керзоном. У 1923 році в Лондоні видана перша книга його великої «трилогії» з буддійської філософії: «Центральна концепція буддизму та значення терміну „Дхарма“».

У 1924 році відбулася наукова поїздка Щербатского до Бурятії.

У 1928—1930 рр. — директор Інституту буддійської культури (ІНБУК).

У 1930—1942 рр. — завідувач Індо-тибетського кабінету Інституту сходознавства АН СРСР. У 1937 році Щербатський був підданий різкій критиці, а багато його учнів були репресовані під час боротьби з ідеалізмом у сходознавстві.

У 1941 році, після початку війни, в числі групи вчених був евакуйований в селище Бурабай в Північному Казахстані, де й помер 18 березня 1942 року.

Написав праці з буддійської логіки та філософії. Опублікував і ввів в науковий обіг значну кількість писемних пам'яток на санскриті і тибетською мовою. Разом з С. Ф. Ольденбургом заснував в 1897 році міжнародний науково-видавничий проект «Bibliotheca Buddhica».

• Почесний член французького Азіатського товариства («Société Asiatique»), 1822
• Почесний член Королівського Азіатського товариства («The Royal Asiatic Society»), 1823.

Ф. І. Щербатской — автор понад 60 наукових праць, в тому числі 6 монографій:

• Щербатской Ф. І. Центральна концепція буддизму та значення терміну «дхарма» [Архівовано 25 листопада 2019 у Wayback Machine.] / пер. з англ. Б. В. Семічова. // Ф. І. Щербатской. Вибрані праці з буддизму. — М.: Наука, 1988. — С. 112—198.
• Щербатской Ф. І. Концепція буддійської нірвани [Архівовано 30 листопада 2019 у Wayback Machine.] / пер. з англ. Б. В. Семічова і А. Н. Зелінського. // Ф. І. Щербатской. Вибрані праці з буддизму. — М .: Наука, 1988. — С. 199—262.
• Щербатской Ф. І. Буддійська логіка. Т. 1-2. / Пер. В. І. Рудого. // Ф. І. Щербатской. Вибрані праці з буддизму. — М.: Наука, 1988. — С. 54-111.
• Теорія пізнання і логіка за вченням пізніших буддистів.
  • Частина I. «Підручник логіки» Дхармакірті з тлумаченням Дхармоттари. — СПб.: Типо-літ. «Герольд», 1903.
  • Частина II. Джерела і межі пізнання. — СПб.: Типо-літ. «Герольд», 1909.
• Список всіх робіт Ф. [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] І. [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] Щербатского [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.] .
• Роботи Ф. [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.] І. [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.] Щербатского [Архівовано 2 грудня 2019 у Wayback Machine.] .

• Аникеев И. П. Выдающийся русский индолог Ф. И. Щербатской // Вестник истории мировой культуры. — 1958. — № 3. (рос.)
• Ольденбург С. Щербатской Федор Ипполитович // Большая Советская Энциклопедия / Гл. редактор  — академік О. Ю. Шмідт. — 1 издание. — т. 62. — М., 1933. (рос.)
• Щербатской Федор Ипполитович // Большая советская энциклопедия // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.) (рос.)
• Индийская культура и буддизм. Сборник статей памяти академика Ф. И. Щербатского. — М.: Наука, 1972. — 279 с. (рос.)
• Федор Ипполитович Щербатской: (К столетию со дня рождения) // Народы Азии и Африки. — 1966. — № 6. (рос.)
• Кальянов В. И. Академик Ф. И. Щербатской. Его жизнь и деятельность // Индийская культура и буддизм. Сборник статей памяти академика Ф. И. Щербатского. / Под ред. Н. И. Конрада и Г. М. Бонгард-Левина. — М.: Наука, 1972. — С. 13—26. (рос.)
• Шохин В. К. Ф. И. Щербатской и его компаративистская философия [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.]. — М.: Ифра, 1998. — 247 с. — ISBN 5-201-01983-8. (рос.)
• Федор Ипполитович Щербатской (ий) (1866—1942) — востоковед-индолог, академик [Архівовано 15 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Сидорова Е. Г. Интерпретация буддизма средствами философской компаративистики: вклад Ф. И. Щербатского в формирование языка межкультурного диалога // Восток. Афро-Азиатские общества: история и современность. — 2008. — № 3. — С. 47—57. (рос.)
• Е. А. Хамаганова Письма из Ацагата (О переписке Е. Е. Обермиллера с академиком Ф. И. Щербатским) // Альманах «Orient». — вып. 2-3.

Исследователи Центральной Азии в судьбах России. — Санкт-Петербург: Утпала, 1998. — С. 113—155. — ISSN 0130-4046. (рос.)

• Лысенко В. Г. Щербатской и Розенберг о сравнительном методе. Двойной портрет на фоне эпохи // Труды Русской Антропологической школы. — Вып. 4, т. 2. — М.: Издательство РГГУ, 2007. — С. 100—139. (рос.)
• Lysenko Victoria Theodor Stcherbatsky and His Followers on Translation of Sanskrit Philosophical texts // Sanskrit and Development of World Thought. Ed. By Vempaty Kutumba Sastry. Delhi etc. Printworld, 2014. — P. 104—117. (англ.)
• Lysenko Victoria. Comparative Philosophy or Intercultural Philosophy? The Case of the Russian Buddhologist Theodor Stcherbatsky // What Is Intercultural Philosophy? / Ed. By William Sweet. Washington: Council for Research in Values & Philosophy. 2014. — P. 165—179. (англ.)

• Біографія і список публікацій Ф. [Архівовано 2 листопада 2019 у Wayback Machine.] І. [Архівовано 2 листопада 2019 у Wayback Machine.] Щербатского [Архівовано 2 листопада 2019 у Wayback Machine.] на сайті Інституту східних рукописів РАН
• Персональна сторінка Фёдора Ипполитовича Щербатского на офіційному сайті РАН (рос.)
• Шагінян А. К. Щербатской Федір Іполитович [Архівовано 5 листопада 2017 у Wayback Machine.] // біографіка СПбГУ